DailyLviv.com: Заказник з рідкісними у світі травертиновими джерелами створять біля Львова
Лютий 9, 2023Природні об’єкти для людей з інвалідністю в Україні практично недоступні. Ми мусимо це змінити
Лютий 15, 2023
Совєцький союз був не лише людожерською імперією. Він з такою ж силою знищував довкілля та природні ландшафти. В країні терору не було місця об’єктивній науці та альтернативним думкам.
В СРСР повертали ріки, перетворили лиман Сасик на озеро, та висівали в колгоспах України гектари борщівника Сосновського, а найголовніше – знищували талановитих вчених або робили їх манкуртами. А як наслідок – отримували масштабні екологічні катастрофи.
2 лютого – Міжнародний день водно болотних угідь. Сьогодні ми хочемо розповісти про черговий злочин радянської системи – масштабне осушення боліт.
В Радянському Союзі (починаючи із 40-х і до середини 80-х років минулого століття) реалізовували довготривалу програму із осушування. В деяких регіонах в цей період було знищено до 90-95% боліт з метою отримання максимальних площ сільськогосподарських угідь.
Один із прикладів – Верхньодністровські торфовища, що тяглися близько 60 кілометрів вздовж річки Верещиця (інтенсивні роботи із осушення тут велися у 70-х роках минулого століття). Поблизу селища Любінь Великий до кінця 60-років були величезні затоплені території із плаваючими островами та вражаючими запасами риби.
Тут радянська влада збиралася видобувати торф. А коли стараннями меліораторів рівень ґрунтових вод знизили на 4-5 метрів – з’ясувалося, що торф навіть не придатний для використання. Тут вже не було риби, не було місця для дикої природи, а в 90-х роках, коли клімат став більш посушливим почалися й щорічні пожежі (інколи тривалістю 2-3 місяців). Задимлення від горіння торфовищ сягало 10-15 км. Пожежі виникали регулярно, доки на місці старого болота не створили рибні стави, які є кращим екологічним варіантом.
Заболочені території:
є домівкою для сотень видів риб, водоплавних птахів, комах та рослин;
відіграють важливу роль в очищенні поверхневих вод та поповненні водоносних горизонтів;
є важливими у формуванні місцевого клімату, особливо при тривалих посухах;
поглинають велику кількість вуглекислого газу, консервуючи його на тисячі років у торфовищах, натомість виділяють кисень;
як і сотні років тому наші предки ховалися в болотах під час турецької навали, так і сьогодні вони допомагають нашим захисникам зупиняти окупантів.
коли ж болота висихають, починаються пожежі
Сьогодні ми, як і увесь світ, продовжуємо втрачати болота та заболочені території, такі як вологі луки та заплавні ліси. Це здебільшого відбувається внаслідок кліматичних змін.
Перед нами стоїть завдання як ефективно зберегти ці вкрай важливі території. Для України це ж питання не лише збереження природи, але і відмова від радянського підходу бездумного знищення природи та перехід до цивілізованого сталого природокористування.
Крім цього, війна відкрила іще одну функцію водно-болотних угідь – природного бар’єру від просувань ворога. Успіх української тактики засідки проти важкої бронетехніки показує цінність природного ландшафту. Одна із причин чому немає наступу військ зі сторони Білорусії – наявність великих площ водно-болотних угідь та лісів.
Отже, відновленням боліт ми не тільки відмовляємося від радянщини, адаптуємося до змін клімату, але й зміцнюємо обороноздатність країни! До Перемоги!