Бунт проти лісозаготівель
На Волині гір немає і ризик потопів менше, але, почувши, як стукають сокири, жителі крихітного села Боровно, що у Камінь-Каширському районі перекрили дорогу тракторів, що вивозили деревину. Лісівники намагалися їх заспокоїти: рубка законна, документи є. Але місцеві впевнені: якщо лісорубів не зупиняє навіть сезон тиші, оголошений з початку квітня до 15 червня, значить, незабаром вони точно залишаться без лісів. Запевнення лісників, що вже восени посадять нові дерева, селян не переконали.
– А де гарантія, що той новий ліс не всохне? Саме так і відбувається: гроші на посадку лісу списують, дерева всихають, повторно садити вже ніхто не буде, так як кошти освоєні, – запевняють місцеві жителі.
Поряд з Боровно зручний для місцевих жителів лісок – до ньому, всього за кілька хвилин ходьби, в сезон багато ягід і грибів. Саме цим селяни і заробляють. А не буде лісу – в чистому полі гриб не виросте.
Вантажівки зруйнували гори
Як розповів “КП” в Україні” директор “Дунайсько-Карпатської Програми”, а також завідувач відділу ландшафтного та біотичного різноманіття Державного природознавчого музею НАН України Богдан Проць, каже,що існує кілька причин повенів в Карпатах. Головні – це варварська вирубка лісу, незначна кількість якісних доріг, а також відбір гравію в критичних для річки місцях, рубка і знищення прирічкових чагарників.
– Поясню: спуск дерева, а також використання дуже важкої техніки (особливо в дощову погоду) по схилах гори, не пристосованим до цього, веде до ерозії і руйнування схилу, – зазначає Богдан Проць. – Змив ґрунту призводить до замулювання річок і до їх оміління. Це стимулює “спалахуючі повені”, коли під час дощу вода з шаленою швидкістю летить вниз, зносячи все на своєму шляху.
За словами експерта, ще за часів Радянського Союзу частину зрубаних дерев спускали з гір за допомогою канатних доріг по повітрю – так можна було уникнути руйнівних наслідків і зберегти схил. Але цей спосіб недешевий, він скорочує дохід лісорубів, і якщо 30-40 років тому по повітрю переправляли 10-30% дерев, то зараз ця цифра наблизилася до нуля.
– Відсутність якісних гірських доріг – одна з основних причин потопів, – каже Богдан Проць. – Ви ніколи не зустрічали людей, які говорили: “У нас дуже швидко побудували лісову дорогу, але їздити по ній стало неможливо після вирубки лісу – розмиває”? Тому що не зробили водовідведення, а такі роботи в Карпатах – критично важливі. Струмок повинен бути в трубі або в поглибленні вздовж дороги. Якщо їх немає, струмки, які йдуть по схилах, перетворюються на річки під час дощів. В результаті вода тече по дорозі, як було і в травні-червні в Карпатах. Свіжий приклад: у Рівненській області, щоб врятувати село від потопу, селяни самі зруйнували побудовану через річку дорогу – копали траншею всю ніч.
Якщо річка захаращена – знесе мости
Проблемою також є захаращення струмків і річок, в які звалюють відходи від будівництва на березі, зрубані гілки та інше сміття. Якщо такі скупчення відходів знаходяться біля мостів – під час паводку вони забивають прохід, в результаті вода зносить міст і розтікається по рівнині. Так було в травні в Івано-Франківській області, де, в одному з сіл, вода затопила будинки до рівня середини вікон.
Зелена зона вздовж річки, за словами екологів, повинна бути максимально великою, власне, вона і робить рух води не таким екстремальним під час “спалахуючих повеней”.
– У нас в Карпатах люди часто живуть ще за австро-угорським законами, коли вважалося, що вся земля від мого будинку до річки – моя і позаду будинку до панського лісу – теж моя, – кажуть екологи. – Будують на березі гаражі, викладають смітники, вивозять гравій. Це все має божевільні наслідки під час злив для людей і сіл, які нижче за течією.
Потопи частково є і провиною місцевих жителів, а саме – їх байдужість до того, що відбувається за вікном. Рубають – ну і нехай.
– Це ж не ми рубаємо. Все вже давно вирубали, – виправдовуються “КП” в Україні” в одному із затоплених сіл. – Нам, якщо дрова і потрібні, то небагато.
Але лісгоспи, кажуть екологи, зазвичай рубають на далеких схилах. На ближніх, з яких потім сходять цілі пласти землі разом з селями, руйнуючи будинки та вулиці, орудують місцеві лісоруби. Як і на берегах.
КОМЕНТАР УПРАВЛІННЯ ЛІСОВОГО ГОСПОДАРСТВА
Роман ПОЦИХОВИЧ, начальник відділу охорони і захисту лісу Івано-Франківського обласного управління лісового та мисливського господарства:
– У різних країнах світу йде заготівля лісу по-різному: десь використовують 100% річного приросту, десь 50%, у нас – менше середнього показника. В рік в середньому на один гектар лісу п’ять кубічних метрів виростає. Це що стосується законної рубки.
А незаконно рубають місцеві жителі.Наприклад, житель Верховинського району пішов в ліс і огородив зрубаними деревами своє поле. Також лісова охорона фіксує заготівлю дров. Ніхто нікуди за дровами не їде, якщо живе біля лісу. За минулий рік зафіксували 355 випадків незаконних вирубок на 5 мільйонів 166 тисяч гривень.
Суцільна вирубка, та, яку ви бачите на фотографіях в інтернеті, де ліс зрубаний плямами, – це законна вирубка. У минулому році була величезна кількість вітровалів – дерева падали через пориви вітру. Все це потім потрібно зрубати. Уявляєте, що сталося б, якби всі ці сухі дерева загорілися? Була б катастрофа.
Суцільні вирубки у нас з кожним роком скорочуються на 600-700 гектарів – ми переходимо на вибіркову рубку, як в Європі.