Війна несе масу загроз для дикої природи та довкілля. Війна це:
- знищення природних екосистем внаслідок воєнних дій. Танки та важка техніка, що проходить по водоймах, цінних луках, лісах, степах, осередках життя червонокнижних видів тощо;
- окопи та місця вибухів в дикій природі;
- грунт та вода, отруєні внаслідок вибухів, пожеж та знищеної техніки;
- високий ризик техногенних катастроф;
- зруйнована система контролю за станом довкілля та захисту природи;
- безконтрольне використання природних ресурсів, особливо лісових;
- велика кількість пожеж;
- безмірно велика витрата природних ресурсів та енергії, як під час ведення військових дій, так і після завершення війни для відбудови.
Там де вчора науковці з надзусиллями рятували цінне болото, луку чи ліс, нині все живе буквально перемелюють колеса важкої техніки чи вибухи.
Там, де вчора говорили про зниження використання викопного палива, сьогодні вибухають нафтобази та цистерни з азотом. А там, де вчора екологи переконували використовувати штучну ялинку кілька років поспіль, щоб знизити наш карбоновий слід, сьогодні горять цілі будинки і міста.
Природа України, а отже і планети, сьогодні терпить та гине разом із нами, українцями.
Як же реагують міжурядові організації, покликані захищати дику природу та довкілля?
Здебільшого ніяк. Навіть відсутня звична аполітична “стурбованість”. Судячи з відсутності заяв та будь-яких дій, війни в Україні немає.
З 19 секретаріатів міжнародних конвенцій, відреагували лише сім.
Відреагували:
✅ Генеральний директор ЮНЕСКО
✅ Генеральний директор Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО)
✅ Європейська економічна комісія ООН (ЄЕК ООН), включає 5 конвенцій (Конвенція про транскордонне забруднення повітря на великі відстані, Конвенція про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті, Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків і міжнародних озер, Конвенція про транскордонні наслідки промислових аварій, Конвенція про доступ до інформації, участь громадськості у прийнятті рішень та доступ до правосуддя з питань навколишнього середовища) https://unece.org/media/environment/Industrial-Accidents-Convention/press/365890
Жодним чином не відреагували:
❌Секретаріат Рамкової конвенції ООН про зміну клімату
❌Секретаріат Конвенції про збереження мігруючих видів диких тварин (CMS)
❌Секретаріат Конвенція про міжнародну торгівлю видами дикої фауни та флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES)
❌Секретаріат Конвенції про водно-болотні угіддя (RАМSАR), за винятком CWI (Карпатська регіональна ініціатива)
❌Віденський Програмний Офіс ООН З Навколишнього Середовища – ❌Секретаріат Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (Карпатська конвенція, за винятком CC Working Group on Biodiversity)
❌Секретаріат Конвенції про охорону дикої фауни та флори і природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція)
❌Постійний секретаріат Комісії із захисту Чорного моря від забруднення (Чорноморська комісія або BSC)
❌Секретаріат Конвенції про біологічне різноманіття
❌Секретаріат Міжурядової платформи з біорізноманіття та екосистемних послуг (IPBES)
❌Секретаріат Всесвітньої метеорологічної організації
❌Європейське агентство з довкілля.
Більшість секретаріатів конвенцій НЕ засудили окупанта, НЕ провели оцінку ризиків та втрат, НЕ надали рекомендацій щодо мінімізації наслідків.
“Конвенції власне існують з метою вирішення конфліктів. Очевидно причина такої мовчанки у тому, що росія є важливим донором цих конвенцій. Подібною була реакція конвенцій, зокрема Рамсарської при окупації Криму росією у 2014 році та захоплення кількох Рамсарських угідь. Секретаріат Рамсарської конвенції намагався уникнути розмови на цю тему, а прийняті під тиском рішення щодо моніторингу цих територій – не були виконані. Потрібно продовжувати тиск на міжнародні організації”, – каже керівник ГО “Дунайсько-Карпатсько Програми” к.б.н. Богдан Проць.
Ми закликаємо громадськість писати до секретаріатів конвенцій та чинити тиск на них.
#ПрямуємоРазом #BSTproject
European Union in Ukraine Black Sea Trust for Regional Cooperation
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.