Being in nature: tips on how not to hurt

Being in nature is hard to overestimate. Here we reboot, organize our thoughts and find true peace and joy. Here we learn to truly love, appreciate and protect the environment. Staying in a forest or even a park, contemplating trees, the smells of nature and its sounds can normalize blood pressure, improve heart function, help fight stress and improve sleep (and this is scientifically proven!). But man’s stay in the wild is not always as beneficial to nature.

We, the team of experts of the NGO “Danube-Carpathian Programme” has prepared for you a list of tips on how to behave in nature so as not to harm.

Намагайтеся дотримуйтеся тиші: злякані тварини, зосереджені на тому, щоб постійно тікати та ховатися не зможуть в достатній кількості добувати собі харчі, а іноді навіть можуть покинути своє потомство.

Звісно, тут не йдеться про те, щоб сидіти мовчки чи говорити пошепки на облаштованій для рекреації території. Але, якщо ви прийшли до лісу – не варто влаштовувати шумні святкування з використанням гучної музики та петард. Загалом, чим більш віддалена та дика природна територія – тим більше варто звертати увагу на те, чи не надто багато шуму ми створюємо.  Люди залишили для дикої природи надто мало місця. Фактично, для диких тварин, які не змогли адаптуватися до сусідства людини, залишились буквально клаптики, і їм вже нікуди тікати. До таких видів належить рись, чорний лелека, ведмідь, лісовий кіт. Особливо важливо дотримуватися тиші в період розмноження тварин – так званий «сезон тиші», що в Україні

триває з 1 квітня по 15 червня. Також додамо: проїзди автомобілями через природні території заради розваги (зокрема,  джипінг) – завдає дикій природі величезної шкоди  не лише через шум, який створюють двигуни, але і через знищення рослин, дрібних тварин, ґрунтового покриву та як наслідок – забруднення водотоків.

Не підгодовуйте та не “рятуйте” диких звірів і птахів.

Правила, за якими живуть люди (емпатія, взаємодопомога, підтримка слабких) дуже відрізняється від законів дикої природи, де виживає сильніший. Іноді, коли люди бачать живу істоту (голодну, поранену або слабку), ми автоматично переносимо правила людей на закони дикої природи: нам хочеться допомогти, нагодувати або “врятувати”.

В окремих випадках, це допустимо робити фахівцям. Але якщо ви не фахівець, найкраще що ви можете зробити – подзвонити фахівцеві, або 

працівникам природоохоронних територій, які розміщені поблизу, та порадитись, щодо подальших кроків. 

Не можна також підгодовувати диких тварин. Це стосується також лісових смітників та залишків їжі. Ось лише декілька причин, чому, в дикій природі не варто нікого підгодовувати:

• коли люди підгодовують тварин – вони звикають і втрачають навики добувати їжу самостійно. Це робить тварин залежними, а природну екосистему – вразливою. Якщо йдеться про окремі особини – то ви також робите таким тваринам “ведмежу” послугу: тварини втрачають страх до людей, і можуть стати легкою здобиччю мисливця чи браконьєра. 
• особливою є тема порятунку “молодих пташенят, що випали з гнізда”. Таких птахів називають “злетками”.  І хоч вони можуть видатися безпомічними, насправді за ними приглядають  батьки: захищають та приносять їжу, і це природна частина їхнього розвитку. Якщо ви візьмете такого птаха додому – з великою ймовірністю він загине через неправильний раціон, або, у кращому випадку, буде приречений жити в неволі.

Не беріть диких тварин на руки.

Ніяких селфі з дикими тваринами! Побачивши на природі виводок перепілки, або черепаху, що не здатна швидко втекти, люди часто беруть тварин до рук – погладити, сфотографуватись, просто побавитись. Для людини такий контакт здається цілком безневинним, але це не так. По-перше, це небезпечно для вас: дикі тварини м’яко кажучи “не в захваті” від такого контакту. Вони дряпатимуть, кусатимуть, випускатимуть отруту – словом, будуть робити все, щоб вирватися. По-друге, не забувайте, що тварини є переносниками великого числа вірусів та бактерій, і саме через контакти з дикими тваринами людство отримало зоонозні захворювання, такі як лихоманка Ебола, сибірська виразка та КОВІД-19. По-третє, тварини відчувають запахи значно краще за нас, і надають їм значно більшого значення. Зокрема, так тварини розпізнають своїх та чужинців: якщо пташеня буде пахнути людиною, його можуть покинути батьки, а якщо це доросла тварина – її можуть вигнати зі зграї. Надто велика ціна за красиве фото, чи не так? 

Не намагайтеся “покращити” чи змінити природу.

Людині притаманне бажання адаптувати середовище під свої потреби. А отруйні комахи, плазуни, отруйні гриби чи ягоди природно можуть викликати у нас страх та, як наслідок, – бажання їх позбутись. Дехто вважає ледь не своїм обов’язком вбити змію (а заразом вужів, адже, розрізнити їх вміють не всі), жуків “шкідників лісу” (навіть, якщо вони занесені до Червоної книги), знищити отруйний гриб, що трапився на шляху, тощо.   Пам’ятайте – природа знає краще. Отруйні для людини гриби є цінним кормом та ліками для тварин, жуки “шкідники” насправді відіграють важливу роль у переробці мертвої деревини, відтак, приносять лісу значно більше користі, аніж шкоди, а змії, навіть отруйні, регулюють чисельність гризунів. Своє важливе місце в екосистемі має кожна рослина чи тварина, і виняток тут становлять лише інвазійні види.

Не треба нічого будувати (принаймні доки ви не узгодили це з місцевою громадою, органами місцевого самоврядування чи адміністрацією природно-заповідної території).

В популярних серед туристів місцях іноді  можна побачити збудовані власноруч (часто з використанням поліпропілену) “міні-сауни”, лавки чи столи, навіть віг-вами… Люди зазвичай не замислюються, як виглядатимуть ці “міні-споруди” за  півроку-рік. 

Місце автівок – на дорозі, а не над самою річкою чи на галявині.

Під колесами машин гинуть рослини та дрібні тварини. Автомобілі на бездоріжжі призводять до ерозії ґрунту, забруднюють ґрунт та водойми, створюють незручності іншим туристам, що приїхали на природу послухати спів птахів, а не гул моторів. Це стосується як легкових авто, так і джипів, мотоциклів та квадроциклів.  

Про вогонь.

Розпалювати вогонь на територіях природно-заповідного фонду заборонено. Коли обираєте місце для вогнища, варто бути свідомим, що вогонь знищить все насіння, коріння та комах, які жили на цій ділянці. Намагайтеся не розводити вогонь на “живій ділянці”, натомість, скористайтеся тим місцем, де вогонь палили до вас. Або візьміть із собою пальник та балон із газом, якщо ваш маршрут буде проходити через дійсно незаймані ділянки дикої природи. Розпалюючи багаття також пам’ятайте про небезпеку виникнення пожеж: 

• не забувайте відокремити місце вогню від суцільної сухої підстилки, щоб уникнути її займання; 
• не залишайте без нагляду тліючого багаття; 
• залийте залишки вогню водою.  

Адже при необережному поводженні із вогнем (особливо у сухий період) може зайнятися цілий лісовий масив, що призведе до втрати лісу, загибелі рослин та тварин.

Не беріть з собою на природу котів та собак.

Пухнасті домашні котики та собаки в дикій природі можуть перетворюватись на справжніх серійних вбивць. Навіть якщо ви вдосталь годуєте свою домашню тварину – коти та собаки по своїй природі хижаки, і можуть вбивати птахів, дрібних ссавців та земноводних керуючись інстинктами. Науковці, стурбовані великою кількістю домашніх котів та зниженням чисельності птахів навіть закликають не випускати домашніх котів на прогулянки в дворі, або чіпляти їм на шию спеціальні дзвіночки, що дозволить їх жертвам вчасно почути наближення хижака.  

Про сміття, зокрема, про органіку. 

Коли повертаєтеся додому – забирайте своє сміття з собою. Навіть одна поліетиленова пляшка із запахом солодкої води (чи березовим соком, який забули забрати після весняного збору) може стати місцем масової загибелі комах – запах їх приваблює, а вибратися з пляшки вони вже не в змозі. Попри поширену думку про безпечність для дикої природи органічних відходів – вони також можуть наробити чимало лиха. Якщо органічні відходи в певному місці викидають регулярно або у великих кількостях – це псує естетичний вигляд території, може стати причиною забруднення водойм, що знаходяться поряд, а також привабити диких тварин, які звикнуть харчуватися виключно людськими недоїдками. Також намагайтеся не викидати сміття у смітники у віддалених селах. У багатьох малих населених пунктах вивіз сміття і досі належним чином не налагоджений. Тому, з великою ймовірністю те, що ви принесли з лісу і викинули у смітник поблизу магазину знову може опинитися в лісі чи в найближчому яру. Довезіть сміття до найближчого великого міста.  

Про речі.

Для багатьох виїзд на природу – це автоматично величезна кількість одноразового посуду, одноразова упаковка та тара. Змініть цю згубну для природи звичку раз і назавжди. Насправді, все це можна замінити предметами багаторазового використання, а від частини – відмовитись узагалі. Сьогодні є величезний асортимент багаторазових товарів для пікніків та туризму. Обирайте ті, які будуть служити довго. Також придивіться до свого побутового сміття: пакетики із ЗІП-защіпками від кави, лотки від сиру та сметани, паперові пакети для хліба – таку упаковку зручно використовувати повторно, коли виїжджаєте на природу. Докладіть трохи зусиль та фантазії заради природи. Адже, ціна, яку ви платите за упаковку із одноразовими стаканами чи тарілками незмірно менша за ту, яку за цю ж упаковку платитиме дика природа.

Про воду.

Мило, шампунь, зубна паста, залишки їжі з тарілок, які ми миємо – все це забруднює воду. Якщо вам потрібно помити руки з милом –  змийте мило не безпосередньо над потічком чи рікою, а за кілька метрів в траві. В ґрунті незначна кількість фосфатів та органіки принесе значно менше шкоди, аніж безпосередньо у воді. 

Підтримайте розвиток місцевої громади. 

Пообідайте у місцевому кафе, замість придорожньої заправки. Коли ви купуєте вареники, трав’яний чай чи сир у місцевих виробників – ви підтримуєте не лише конкретного виробника, але і природу цього краю. Громади, які бачать користь від туризму, матимуть і ресурси і стимул вкладати кошти у збереження та підтримку природних багатств свого краю.  

Насолоджуйтеся природою, мандруйте, та бережіть довкілля!