Як вплине курорт на екосистему недоторканної частини українських Карпат?
– На жаль, суди вирішили, що прості люди, які живуть у селі Лопуховому, не мають право на вирішення таких питань, – каже Ольга Мелень-Забрамна. – Можливо, суддів переконали, що такий курорт потрібен, що Закарпаття треба перетворити на закарпатську Швейцарію. Але зрозуміло, що найбільше в цьому зацікавлена компанія, яка обслуговує курорт Буковель (передбачене злиття цих курортів). Високогірні території Свидовця хочуть перетворити на «другий Буковель». Тут планують спорудити комплекс з 450 готелів, в якому одночасно можуть перебувати 27 тисяч людей (22 тисяч туристів і персонал), збудувати 230 км гірськолижних трас, 100 км доріг. Для цього вирубають близько 430 га унікального карпатського лісу та заберуть значні обсяги води з високогірних струмків, річок та озер.
Богдан Проць кандидат біологічних наук, керівник правління ГО “Дунайсько-Карпатська програма, завідувач відділу Державного природознавчого музею НАН України пояснює, що насправді ніхто з екологів не виступає проти лижних курортів і розвитку туризму загалом. Але експерти категорично проти будівництва курорту саме на цьому місці і на такій величезній території, а також на висотах верхньо-лісового та субальпійського поясів.
– На цьому місці є парк льодовикового періоду. Це єдина територія України, з геоморфологічними залишками формування льодовика. Тільки тут можна побачити різноманітні кари, рівелі, карлінги… Я розумію, що для власників курорту це дуже ласий шмат, бо у таких гірських «чашах» можна збирати воду під час весняного танення чи дощів, щоб мати можливість отримати необмежену кількість штучного снігу в умовах кліматичного потепління. Проте, хтось отримає великі прибутки, а багато громад матимуть проблеми з водою.
Наслідки такого великого будівництва, за словами еколога, можуть бути непередбачуваними. Насамперед постраждає міжнародна ріка Тиса, яка забезпечує водою громади чисельних міст та сотень сіл не лише в Україні. Постраждають цілющі мінеральні джерела, а з ними й лікувально-санаторна галузь, яка тримається на них. Саме тому ,наприклад, у Квасах дуже непопулярним є цей проєкт. Під вирубку потраплять також праліси. Під загрозою зникнення опиняться рідкісні види флори і фауни
Крім того, оцінка сніголавинної та селевої ситуацій території ймовірного будівництва гірськолижного курорту вказує на критично високі ризики для здоров’я та життя туристів, зокрема тут виявлено наявність семи лавинонебезпечних ділянок і трьох потенційно небезпечних ділянок (загальною площею 750 га). На цій території виявлено понад 10 водотоків, на яких зафіксовано протікання селевих процесів та понад 30 водотоків володіють ознаками потенційної селевої небезпеки.
– Не можна у цій зоні розпочинати будівництво такого курорту-гіганту, який порушує відразу чотири міжнародні договори. Потрібно будувати значно менший, в іншому місці. Ми розуміємо, що потрібні робочі місця, потрібні гроші від туризму. Але ми не можемо робити це ціною знищення природи, яка приносить прибуток вже зараз, – резюмує Богдан Проць.
Еколог також порівняв ситуації з наміром забудови Свидовця та колишнім спорудженням Буковеля і зазначив, що вони дуже різні.
– На той час, коли зводили Буковель, закон «Про оцінку впливу на довкілля» не діяв. Дослідження мали загальний характер. Звичайно, що довкілля зазнає впливу від діяльності курорту. Але у ті часи люди були щасливі, бо орієнтувались на позитивні наслідки: робочі місця, кошти на розвиток регіону. До того ж, власники викуповували у них ділянки за гарну ціну. І жителі тих районів, які ніколи не були заможними, отримали непогані прибутки і могли змінити своє життя.
Але тепер власники Буковелю, каже Богдан Проць, вирішили розширити свій бізнес. За розміром курорт Свидовець буде як кілька вже не один, а цілих всім (!) Буковелів – на цінній території природно-заповідного фонду України, яка не має аналогів в країні.
– Ми бачимо концентрацію природних ресурсів в одних руках. Ми спостерігаємо за злочинним зрощенням місцевого правління з великим бізнесом у часи війни. Цього не можна допустити, – наголосив Богдан Проць – . Розширення курорту намагаються потрактувати як своєрідне “світле майбутнє”, яке вирішить усі проблеми громад. Але це не так.