Експерти кажуть, що мешканці вирубують незначну частину дерев, серйозні зловживання відбуваються під керівництвом лісових господарств. Водночас наголошують, що аж ніяк не всі представники галузі заслуговують на негативне ставлення. І додають, що на Львівщині співпраця екологів із лісівничими організаціями досить продуктивна.«Ми багато говоримо про порушення в лісовій галузі. Але не варто сприймати працівників лісового господарства суто негативно. Вони роблять багато важливого і корисного для лісу. В цій професії є чесні та професійні люди. Варто пробувати налагодити співпрацю з працівниками лісової галузі. Подекуди вона буде корисною та ефективною для захисту лісу», — каже експерт Василь Гаврилюк.
Офіційно в Україні частка незаконних вирубувань менша 1% загального обсягу лісозаготівель. Натомість фахівці говорять про 5 — 20 %, а подекуди навіть 30 % і більше, інформують у «Дунайсько-Карпатській програмі»: «Різниця пов’язана з тим, що офіційна статистика не враховує ситуацій, коли з документами все гаразд, але їх видали, спираючись на невідповідні дані, або коли занижують об’єми деревини чи ліс продано всупереч встановленої процедури тощо».
На думку експерта ГО «Дунайсько-Карпатська програма» Анатолія Павелка, ефективніше працювати на випередження й контролювати лісокористувачів на етапі планування. Він також наголосив на важливості моральної відповідальності: «Окрім дисциплінарної, адміністративної та кримінальної відповідальності, має бути ще й моральна відповідальність. У нас ця думка, на жаль, наразі викликає лише посмішку. Ми дуже негативно ставимося до корупції, коли чуємо про неї у новинах. Але коли знаємо, що наш сусід возить контрабанду, то тиснемо йому руку і всміхаємося. Так не має бути. Моральна відповідальність, осуд колег і сусідів може бути дуже сильним чинником контролю».
Керівник ГО «Дунайсько-Карпатська програма», кандидат біологічних наук Богдан Проць закцентував на важливості захисту не тільки дерев, а й ґрунтів та води: «Часто крадіжка лісу з боку представників місцевих громад є незначним злом порівняно з тим, як варварськи вивозять деревину з лісосіки державні підприємства, зокрема йдеться про трелювання деревини по струмках, руйнування лісових доріг та схилів, що призводить до знищення ґрунтового покриву, ерозії, замулення річок, і знищення видового різноманіття». За словами Богдана Проця, попри значну корумпованість галузі, громадські активісти можуть реально протистояти незаконному вирубуванню лісу: «Інша річ, що в нас дуже слабка судово-виконавча ланка: поліція, екоінспекція, судова система».
Учасник тренінгу, турист і гід Михайло Литвин зазначив у коментарі «Ратуші»: «Я наразі тільки долучаюся до діяльності з захисту лісу і сподіваюся, що в мене все вийде. Хочу знайти людей, які мають такі самі інтереси, що й я — порятунок лісів і природи загалом. Готовий співпрацювати з різними громадськими організаціями, які діють у цьому керунку і мають досвід. З того, що зауважую як турист — відбувається тотальне знищення лісів. Бачу хаос, руйнування доріг, нищення екосистеми, засмічення гір. Водночас вважаю, що природозахисна діяльність має перспективу, бо є багато активних людей, які вивчають питання і які діють, намагаються змінити ситуацію. Також спостерігаю тенденцію, що таких активістів ставатиме більше. З розвитком туризму більше людей побачить реальну ситуацію, що спонукатиме їх захищати природу».
Наталя ДУДКО, газета “Ратуша”, 28 листопада
