UKRINFORM: “Karma of the Borzhava Polonyna: if not the wind turbine generators, then the Olympics”

Чому ідея туристичного кластера на Боржаві викликала сумніви, і як владі знову не посваритися із захисниками природи?

Джерело: УКРІНФОРМ

Про ідею створення в Україні високогірного всесезонного спортивно-туристичного кластера «Боржава» в Офісі президента заявили 30 липня. В куцій, як для такої теми, новині йшлося про те, що ідею презентував представник австрійської гірськолижної індустрії, багаторічний учасник підготовки літніх і зимових Олімпійських ігор, бенефіціарний власник компанії «Боржава Есет» Гернот Ляйтнер. Ще ремаркою зазначалося, що з цим проєктом Україна, зокрема, може подаватися на участь в Олімпіаді 2028 року. Ну і про те, що в Офісі готові всіляко сприяти проєкту на різних рівнях.

НОВЕ ЧИ ДОБРЕ ЗАБУТЕ СТАРЕ?

Ці два фактори — локація Боржава, а також прізвище Ляйтнера та туманна перспектива Олімпіади в Україні спричинили справжній вибух у суспільстві. Як пам’ятаєте, полонина Боржава в останні роки не сходить зі шпальт ЗМІ через скандальне будівництво вітрової електростанції — на хребті турецький інвестор хоче поставити 35 гігантських вітряків, зараз ця справа на стадії судової тяганини. Оцінку впливу на довкілля проєкту ВЕС на Боржаві визнали сфальсифікованою та скасували в суді, на черзі — апеляційний розгляд. Хоча в цьому сенсі, на перший погляд, можна би й радіти, адже, якщо йдеться про туристичний кластер на Боржаві, це означає, що про проєкт ВЕС на Боржаві можна б і забути?

Але річ у тім, що ідея олімпіади на Боржаві також не нова. Свого часу, а саме в 2012 році, Владислав Каськів разом з Юрієм Чижмарем розкручували ідею проведення Олімпіади 2022 на Боржаві, тоді навколо цього розгорівся гучний скандал, головно через імовірний дерибан полонинських та приполонинських земель.

Ну і треба сказати, що участь австрійського пана Ляйтнера в цьому новому проєкті також підлила олії у вогонь. Гернот Ляйтнер – відомий бізнесмен, який працює у сфері розвитку гірськолижної курортної інфраструктури. Але всі його грандіозні проєкти були втілені в Росії — зокрема, під час підготовки Олімпіади в Сочі в 2014 році та ЧС-2018 з футболу (коли проти РФ діяли санкції ЄС через анексію Криму та війну на Донбасі).

ІНВЕСТИЦІЯ САМЕ В ГІРСЬКОЛИЖНИЙ КУРОРТ НА БОРЖАВІ ВИГЛЯДАЄ МІФІЧНОЮ

Власне, проєкт, старт якого оголошений в ОПУ, одразу отримав шквал критики — найперше від екологів, які беруть участь у захисті та збереженні Боржавських полонин. Також президенту написали відкритого листа провідні спеціалісти заповідників, нацпарків України, інститутів ботаніки та екології Карпат НАНУ.

Ми попросили прокоментувати цей відкритий лист одного із підписантів, кандидата біологічних наук Богдана Проця, керівника громадської організації «Дунайсько-Карпатська Програма» (Danube-Carpathian Programme).

– Поки що цей проєкт — просто декларація без жодної конкретики. Але навіть те, що було заявлено (і розміри “в 5 разів більше за Буковель”, і фактор Олімпіади, і сумнівний австрійський капітал, який будує в Росії) — це все викликає лише підозри. І підозри тут – природні, бо, коли нема стратегії, бачення, як це буде втілено, люди захищаються, – каже Богдан Проць.

Науковець пояснює, що Боржавський хребет багато століть був частиною сільськогосподарського розвитку регіону (випас худоби, збір ягід тощо).

– Тому збереження багатофункціональності Боржави аж проситься, треба берегти традиційні цінності і одночасно будувати тут певні речі. Звісно, що такий об’єкт як ВЕС на Боржаві — це була неадекватна ідея, адже поставити там оті вітряки означало зрізати плато, зруйнувати екосистему. Гірськолижний курорт — це не вітряки, так, і цей регіон зможе вижити і розвиватися тільки за рахунок туризму. Але те, що пропонується зараз — гірськолижний гігант з Олімпійською перспективою виглядає доволі міфічно.

Я поясню, чому. Запорука успіху такого проєкту — це сніг. Боржавські полонини через своє розташування (це — природній кордон між закарпатською та угорською рівнинами й Карпатськими горами) останніми аномально теплими зимами стоять без снігу. Навіть якщо на Драгобраті на Рахівщині чи на Буковелі він є, то тут сніг, що випав, швидко тане під дією теплових повітряних мас, які рухаються з рівнини. Тобто, навіть снігові пушки не дадуть відчутного ефекту, бо плюсова температура зберігається тут більшу частину зими.

Тому Боржава за своїми природними показниками — це центр для розвитку повітряного спорту (дельта-, парапланеризму тощо). А ось перспектива зимових видів спорту на Боржаві в умовах глобального потепління — це велике питання. Інвестори про це не можуть не знати, тому дивує, коли хтось хоче вкладати кошти саме в розвиток інфраструктури під зимовий курорт. З іншого боку, інтерес інвестора саме до Боржави можна пояснити тим, що тут уже є початкова інфраструктура: залізниця, дороги, електростанція і унікальний природний об’єкт — Боржавські полонини. Ніхто ж не хоче будувати з нуля! Тому в цьому випадку боротимуться знову ж таки за доступ до ресурсу.

Читайте повний текст за посиланням.