Who lives in Svydovets: Birds

Svydovets is a unique but little-studied territory, which has become a symbol of the struggle for the preservation and sustainable development of the natural heritage of the Ukrainian Carpathians.

However, the preservation and development of natural territory are impossible without a detailed and professional study of its values. In particular, to model the development of recreation and tourism, in which the values of this area will be preserved.

A group of scientists from various fields, together with our organization and with the support of the Bruno Manser Foundation (Switzerland), are working to fill this gap and collect as complete data as possible about the Svydovets massif and its natural values.

Більше року науковці проводили польові дослідження, щоб доповнити загальну картину унікального Свидівця. Ми розпочинаємо серію дописів про результати цих досліджень.

Птахи Свидовця 

Попри те, що гори традиційно розглядаються як територія, де є мало птахів, це не завжди так. На Свидовці можна зустріти чимало видів, серед яких – занесені до Червоної книги України. Зокрема, це птахи, які мігрують через гірський масив.

Пропонуємо Вам 8 цікавих фактів про птахів Свидовецького масиву від учасника проєкту, орнітолога, старшого наукового співробітника, кандидата біологічних наук Богдана Годованьця:

1. Лунь лучний – несподівана знахідка на Свидовці в гніздовий період. Про цих птахів на цій території в наукових джерелах востаннє писали ще у середині минулого століття. Після цього вважалося, що вони тут не гніздяться от уже 70 років. Зустріти цих птахів на Свидовецькому масиві в період гніздування – стало справжньою несподіванкою.

2.  На верхній межі лісу в пралісах Свидовця маємо унікальну фауну птахів – тут живе пугач, довгохвоста сова, волохатий сич та сичик-горобець. Всі вони занесені до Червоної Книги України (2009). В цій смузі пралісів також маємо велику за розмірами популяцію червонокнижної золотомушки червоночубої.

3. На цій території тримаються дві пари беркутів, які є досить рідкісні в Карпатах та занесені до Червоної книги України (2009). Цей птах є одним із символів Карпат у боротьбі за незалежність краю у часи монгольської навали.

4. Високогірні озера Свидовецького масиву є важливою  зупинкою для багатьох видів перелітних птахів: в кінці літа та восени тут зупиняються на відпочинок різні види качок та куликів, а також, занесений до Червоної Книги України, кроншнеп великий. 

5. В період міграції (частково навесні, та значно більше – восени) в районі Свидівця пролітають сотні особин ще одного рідкісного виду лунів – польового луня, та десятки особин лучного луня. Обидва види також залежні від вологих територій, поблизу високогірних озер. 

6. На схилі гори Геришаски поширені та гніздяться особини популяції альпійської тинівки  – загалом в українських Карпатах популяція цих птахів складає близько 200 пар, а на схилі цієї гори є близько 10 пар.

7. Найбільш збережені місця і є найбільш цінним в плані збереження птахів. Адже, охороняємо ми не тільки рідкісні види ( хоча вони, безумовно, і потребують особливої уваги). Зберігати потрібно автентичну флору та фауну, яка є характерною для даної території. Якщо говорити про цінні високогірні пташині території, то найбільш цікавими та багатими в орнітологічному плані залишаються Мармарощина (завдяки тому, що в радянські часи ця територія була закритою), та Свидовець.

8. Для перелітних видів качок та куликів, кроншнепа великого, лучних та польових лунів  (як і для високогірних озер), збільшення неконтрольованого туризму може обернутися трагедією. Адже, транспорт та велика кількість туристів буде значним фактором турбування. А купання в цих озерах призведе до їх забруднення, екологічна рівновага в водоймах буде втрачена, озера можуть почати заростати або пересихати. Це може призвести до зміни міграційних шляхів та зменшення популяцій залежних від озера птахів. Адже, міграційні шляхи встановлювалися саме так впродовж багатьох років, і не завжди птахи зможуть знайти альтернативу – безпечне місце, де можна відпочити та знайти харчі. 

Вже сьогодні ми бачимо негативні наслідки туризму на Свидовці – поява значних ерозійних рівчаків та заглибин, особливо у районі Драгобрату. Щоб зберегти найцінніші озера масиву (Апшинець, Ворожеска та Геришаска із їх унікальною фауною та флорою) тут повинен зберігатися певний рівень охорони та обмежень, можливі варіанти від створення заказника державного значення до приєднання цієї території до Карпатського біосферного заповідника із відповідним зонуванням. Сюди, крім високогірних озер, мали б увійти також пралісові ділянки, що є неподалік.