Ведмеді воліють залишатися в посаджених вторинних лісах у значно більш загосподарьованій Румунії: там ведмедів в 10-20 разів більше. Подібною є ситуація на українсько-польському та українсько-словацькому кордонах. В Україну ведмеді не поспішають, або якщо заходять, то швидко повертаються, хоч тут і ресурсів більше, і природні умови кращі.
- у проміжку між 1990 та 1999 роками (у часи так званого “мисливського беззаконня) в Українських Карпатах браконьєри щорічно вбивали
– 
ведмедів,
- між 2000 та 2015 роками – 10-25 ведмедів,
- після 2015 року – ця цифра зменшилася до 5-15 ведмедів щорічно.
В останні роки кількість вбитих в Україні ведмедів зменшується насамперед через відсутність замовлень із сторони багатих людей після 2015 року, державний контроль (хоча й дуже слабкий) та соціальний осуд.
Значну частину ведмедів в Україні (30-80%) вбивають поблизу українсько-румунського кордону.
Рахівський район – найнебезпечніше місце для ведмедів в Україні протягом останніх 10-15 років насамперед через наявність значної кількості браконьєрів.
Верховинський район – інша небезпечна для ведмедів територія, де браконьєри просто на кордоні (у межах екологічних коридорів) підстерігають ведмедів та інших тварин у періоди активної міграції. Спроба розставити камери спостереження у цьому районі закінчилася їх розстрілом, оскільки тепловізори спроможні їх розпізнати на значній відстані.
Браконєрами здебільшого є заможні люди, часто причетні до силових структур. Частка представників місцевих громад, які добувають ведмедів, є незначною: вони, як правило, не спроможні купити дорогу високотехнологічну мисливську зброю з оптикою та тепловізором.
“Кордон з ЄС в український бік перетинають хіба молоді або безстрашні дорослі самці ведмедів, які шукають собі пару. А от ведмедиця з дитинчатами заходять сюди рідко. Ведмеді – розумні істоти: вони можуть передавати один одному інформацію про небезпечні території, особливо від матері до дітей. Тривалий період високого рівня браконьєрства та часті постріли призвели до того, що виросло кілька поколінь ведмедів, більшість яких бояться мандрувати екологічними коридорами українського прикордоння. Природоохоронці сусідніх країн фіксують часті постріли на території України навіть у межах окремих природоохоронних територій”, – розповідає директор ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” к.б.н. Богдан Проць.
Колись ведмеді в Україні почували себе господарями: на них не полювали, а лише відлякували, якщо ведмідь підходив надто близько до людських поселень. Вбивали цих тварин лише в надзвичайних випадках – коли ведмідь ставав агресивним і починав нападати на людей.
“Зміни поведінки звірів відбулися внаслідок багатьох років полювання, браконьєрства, а також отруєння ведмедів на полонинах, яке мало місце у 50-60-ті роки минулого століття, коли ведмідь був у статусі шкідника радянського сільського господарства. Сьогодні маємо наслідки. В Україні ведмеді дуже обережні та боязкі, тоді як в Румунії чи Словаччині – навіть підходять до населених пунктів (інколи розгулюють по населеному пункту) та шукають їжу в урнах для сміття”, – каже Богдан Проць.
100 років тому в Українських Карпатах нараховувалось приблизно 1200 ведмедів, зараз їх не більше 150 – 180 (насправді точних науково підтверджених даних немає – для Українських Карпат вони базуються на фрагментарних дослідженнях).
Основні причини низької кількості особин ведмедів в Україні:
- високий рівень браконьєрства,
- ведмеді сприймають Україну як небезпечну територію, тому міграційні потоки є низькими,
- низьке відтворення популяції, оскільки кількість самок в Україні є невеликою.
Ведмеді сприймають Україну як небезпечну територію впродовж кількох десятків років. Впродовж останніх 20 років практично жоден браконьєр на ведмедя не був засуджений чи оштрафований. Є випадки, коли навіть працівники природно-заповідних територій України хизувалися вбивством ведмедя.
“Тільки завдяки міграції ведмедів із країн ЄС – підтримується їх кількість (хоча б на такому низькому рівні), в іншому випадку – вони б зникли, як це вже сталося в багатьох європейських країнах”, – каже Богдан Проць.
Повернути ведмедів в Україні можна, лише забезпечивши їм “безмисливські зони” (на прикордонних теренах до країн ЄС) впродовж 5-10 років. Втім, для цього потрібні кошти та спільні зусилля: адміністрацій природно-заповідних територій, місцевих громад, прикордонних служб, лісового господарства, природоохоронців та поліції, а також зміна законодавства. Зараз ця нагальна потреба скоріше виглядає як ілюзія або мрія.
Сьогодні ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” (http://www.natureexperts.org/) разом із антикорупційним сайтом
Наші гроші. Львів працює над проєктом Міжнародного фонду Відродження: «Висвітлення зловживань й корупції при використанні природних ресурсів», де питання браконьєрства є у полі зору проєкту.
Якщо Вам відомо про факти порушень, зловживань чи корупції щодо використання природних ресурсів – повідомляйте нам (за тел: +38 (067) 353 3813 або на електронну адресу dcp@natureexperts.org чи lviv@nashigroshi.org). Ми перевіримо Вашу інформацію, та, якщо вона підтвердиться – будемо працювати над тим, щоб попередити або зупинити порушення.
