Why do we not have the right to lose the nature of Svidovets?

• Despite the report of the European Parliament, which sharply criticized the planned construction of the mega-resort “Svydovets” and called on our state to fight illegal deforestation, the Ukrainian courts, together with the Tyachiv and Rakhiv RDAs, are moving in the opposite direction.
• Tyachiv and Rakhiv RDAs continue to use taxpayers’ funds to defend the business interests of Svidovets developers in court and hand over 1,400 hectares of the most valuable Ukrainian wildlife for development free of charge.
• This week, the Eighth Administrative Court of Appeal shamefully sided with the destruction of Svidovets.

Будівництво гірськолижного курорту матиме критичний (повна втрата популяції) та середній (зменшення популяції) вплив на популяції для майже 30% із виявлених приблизно 170 червонокнижних видів безхребетних і хребетних тварин.

Найбільше постраждають такі популяції, як рясоніжки Neomys fodiens та Neomys anomalus, бурий ведмідь Ursus actos, рись Lynx lynx та кіт лісовий Felis silvestris.

Серед критичних безхребетних – Tetrodontophora bielanensis, Pseudogaurotina excellens, Daphnia rosea та інші, які залежать від високогірних озер Свидовця.

Понад 90% популяцій від 122 виявлених червонокнижних видів рослин будуть під критичним або середнім впливом унаслідок ймовірного будівництва. Найбільше постраждають такі популяції рослин, як Aconitum jacquinii Rchb. (аконіт Жакена), Aquilegia nigricans Baumg (орлики чорніючі), Rumex scutatus L. (щавель щитковий), Rhodiola rosea L. (радіола рожева), Drosera rotundifolia L. (росичка круглолиста), Swertia perennis L.(сверція (бешишниця) багаторічна), Pinguicula vulgaris L. (товстянка звичайна) та інші.

Усі рідкісні рослинні угруповання та типи оселищ будуть фрагментовані або знищені, як-от типи водно-болотних угідь Potamogetonion, Cratoneurion commutati, Sphagnion medii, що призведе до втрати великої кількості високогірних водно-болотних угруповань та оселищ.

Усі міграційні коридори видів, особливо великих хижих, можуть бути знищені.

Буде знищено або втрачено статус понад 400 га пралісів і квазіпралісів.

Оцінка сніголавинної та сельової ситуацій території ймовірного будівництва гірськолижного куррорту вказує на критично високі ризики (!) для здоровя та життя туристів, зокрема тут виявлено наявність сім лавинонебезпечних ділянок та трьох потенційно небезпечних ділянок (загальною площею 750 га). На території Свидовецького масиву виявлено понад 10 водотоків на яких зафіксовано протікання селевих процесів та понад 30 водотоків вважаємо векторами потенційної селевої небезпеки.

При повноцінному функціонуванні запланованого курорту (відборі відповідного обєму водних ресурсів) постане проблема водопостачання місцевого населення нижче по течії Тиси.

 Дослідження масиву Свидовець, було проведене нашою організацією у співпраці із науковцями НАН України із залученням науковців регіону.

Громадськістю вже підготовлений альтернативна ОВД, на підставі тривалих польових досліджень протягом 2019-2021 років.

 Усі знахідки рідкісних видів GPS-локалізовані.

 Науковці із НАНУ та національних університетів готові захищати результати своїх досліджень у суді.

 У разі реалізації побудова мегакурорту на Свидовці порушуватиме 4 міжнародні природоохоронні договори, які підписала Україна:

1.  Бернська конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування;
2. Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат (Карпатська конвенція);
3. Конвенція про оцінку впливу на довкілля в транскордонному контексті;
4. Конвенція про охорону і використання транскордонних водотоків і міжнародних озер.

Монополізація природних ресурсів в одних руках (як у випадку – “Буковель”, “Скорзонера”, Коломойський) веде до підтримки соціально-екологічної кризи у регіоні та корупційних схем.

Нагадаємо

суди у цій справі тривають із 2017 року. На Свидовці планують спорудити мегакурорт, втричі більший ніж Буковель, із 60-ма готелями, 120-ма ресторанами і навіть власним аеродромом. Тут планують прокласти 230 кілометрів лижних трас та приймати 28 тисяч туристів на день.

Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.