Тут є цілий ряд причин:
- високий рівень корупції,
- відсутність мотивації у контролюючих органів,
- низька правова культура,
- погане технічне забезпечення.
Але, є і інша причина, яка навіть при ідеальних умовах не дає змоги притягнути винних до відповідальності, каже юрист з питань природоохоронного законодавства Наталія Проданець:
- посадові інструкції керівників.
“У посадових інструкціях повноваження директорів лісгоспів та головних лісничих прописані таким чином, що вони фактично не відповідають за незаконні рубки. Відповідальність, зокрема матеріальна, згідно із договорами, покладена на нижчу ланку лісової охорони – старших майстрів та майстрів лісу. При цьому, останні приймають майно (ліс) згідно із актами прийому-передачі зазвичай в осінньо-зимовий період «під сніговим покровом», та констатують неможливість виявлення вже наявних пнів від незаконної рубки.
Відповідно, інкримінування вказаних незаконних дій керівництву у суді закінчується виправдальним вироком по технічних причинах, незважаючи на розуміння того, що сам майстер лісу, як низова ланка, не зміг би здійснити масову незаконну вирубку без відома керівництва. Таким чином, у посадових інструкціях (ймовірно – це зроблено свідомо) закладено прогалини, які дають можливість керівництву лісгоспів уникнути покарання”.
Як це виправити
Усунути прогалину мало б Державне агентство лісових ресурсів України, затвердивши нові посадові інструкції, у яких відповідальність за втрату лісів та незаконні рубки мала б бути покладена на керівників, а не на низову ланку.
Що для цього потрібно
Потрібно лише бажання припинити розкрадання лісу у керівництва Державного агентства лісових ресурсів України та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України (яке є керівним відомством Агентства) .
Публікація підготовлена за фінансової підтримки Європейського Союзу. Її зміст є виключною відповідальністю ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” і не обов’язково відображає позицію Європейського Союзу.