Паркани на західному кордоні, які час зносити

Як ви сприйняли новину про паркан, який Польща будує на кордоні з Білоруссю (50 тис тонн сталі, 180-кілометри, 2.5 метри заввишки)❓

Здебільшого українці вітали це рішення. Бо нам добре відомо, які загрози несе “рускій мір”, що просувається, зокрема, з території Білорусі в Україну. 

Однак, для дикої природи цей паркан – трагедія. Зокрема, для великих хижаків Біловезької Пущі. Тварини знаходяться у постійному русі у межах своїх екокоридорів. Звичайно, вони не визнають міждержавні кордони. 

Для прикладу, в Польщі проживає близько 200 особин рисі. Ці тварини вже кілька десятиліть під охороною, але їх чисельність так і не почала зростати. 

За даними професора Рафала Ковальчика з Інституту біології ссавців Польської академії наук, у Біловезькій Пущі з двох боків кордону проживає кілька десятків особин рисі. 

З цих кількох десятків після поділу на території Польщі може залишитись кільканадцять. Рисі втратять величезні території, що були необхідні їм для

полювання, безпечного виведення потомства чи пошуку партнера і не всі із них пристосуються до нових умов, та виживуть 📉. Як наслідок, рисі можуть назавжди зникнути у Біловезькій Пущі. 

Після численних звернень науковців, Польський Уряд запевнив, що в паркані планують передбачити щонайменше 2️⃣0️⃣  великих переходів, для міграції тварин. Втім, поки важко сказати, чи будуть переходи достатньо ефективними.

Попри значні негативні наслідки для природи, ми не ставимо під сумнів необхідність встановлення цього паркана. Природоохоронці України дуже добре знають, що трапляється з природними територіями, які потрапляють до рук росії: в Криму найцінніші природні території, які Україна зберігала роками або перетворили на військові полігони, або ж роздали під вілли. Все, що ми можемо зробити за нинішніх обставин – подбати, щоб ймовірний паркан на Сході та Півночі України був настільки безпечним для диких тварин, наскільки це можливо. Звичайно, питання безпеки населення є першочерговим.

А от бар’єри на західному кордоні – пережиток, якого нам давно час позбутись. 

У рамках дослідження “Оцінка стану транскордонної співпраці у Міжнародному біосферному резерваті «Східні Карпати» (Словаччина-Польща-Україна) яке ми проводили за підтримки Міжнародного Фонду “Відродження” та Європейського Союзу, біля третини опитаних українців, що проживають у прикордонних територіях Ужанського НПП повідомили, що прикордонні інженерні спорудження (“колючка”) на  українському кордоні з Польщею та Словаччиною заважають міграції диких тварин. 

Доцільність таких споруд на кордоні з ЄС час переглянути. Від учора Україна – Кандидат у члени ЄС (!). Це велика перемога.

І якщо парканів на східному та північному кордонах України не уникнути, то паркан на західному – час зносити 🤷‍♀️. Громадяни України мають вчитися жити на теренах, де сусідів розділяє міждержавний знак, а не колючий дріт.

Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety . Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».