“Повені – це частина природи і без них велика кількість рослин й тварин не змогли б існувати. Інша справа, що наша транспортна та житлова інфраструктури не мають запасу міцності і часто не спроможні витримати вплив “спалахаючих” повеней (раптових, особливо сильних та тривалих), оскільки наші будівельні норми не враховують як кліматичних змін так й екологічних характеристик річок, під час їх спорудження. Як наслідок об’єкти транспортної інфраструктури, такі як дороги, мости, берегові укріплення, асфальтове покриття не витримують впливу такого типу повеней.
Малий струмок під час сильних дощів може перетворюватись у велику ріку. І цього не потрібно боятися – це просто потрібно враховувати, а боятися потрібно неякісного прокладання доріг, неякісного укріплення берегів, неякісного відбору гравію та неякісного будівництва лісових доріг.
Ще однією причиною руйнівних («спалахаючих») повеней є комплекс факторів. У горах це насамперед:
✔️ неякісне будівництво лісових доріг, при будівництві яких немає належним чином зробленого відведення води. Ці дороги збирають воду із значної частини території басейну та надають можливість воді по цих дорогах (чи по їх частинах) швидко добратися до річки, збільшуючи водотік. Бо коли є сильний дощ, вода, яка мала б стікати зі схилу впродовж трьох годин ( і за цей час частину цієї води міг би ввібрати ґрунт) збирається на лісову дорогу і стікає по ній за півгодини, змиваючи грунт і все на своєму шляху. Це стимулює так звані «спалахуючі» повені.
✔️ надмірне вирубування лісів та спосіб забору деревини безумовно також є серйозною проблемою. Важка техніка у дощовий період створює значні ерозійні ділянки, що стимулюють змив ґрунту та швидкий доступ води до річки. Часто деревину спускають струмками по крутому схилу руйнуючи поверхню ґрунту та водну мережу річок.
✔️ ще однією причиною руйнівних повеней є неякісний відбір гравію – він стимулює підмивання берегів. Бо гравій не можна відбирати аби де. Це повинні бути відповідні місця, що враховують геоморфологічну будову річки.
✔️ руйнування та випалювання прирічкових ділянок стало звичним явищем, особливо у межах населених пунктів, або на межі такої ділянки та пасовищ. Таке враження, що частина людей користуються австро-угорськими законами, а не українськими (згідно австро-угорських законів ділянка від будинку й до річки (прируслова частина) колись належала власнику будинку, на якій він може робити все що заманеться, як на власному подвір’ї: будувати гаражі, тримати перегній худоби, вивозити будівельне сміття, вирубувати рослинність і т.п.)
Що потрібно зробити, щоб повені не мали руйнівного характеру❓
Тут немає швидких та простих рішень. Насамперед глибоко потрібно працювати із вище наведеними причинами, а це тривала робота як стратегічного, так й локального характеру.
Критично важливо покращити технічні норми різного типу будівництва (ДБН та інші) із врахуванням кліматичних змін й екологічних параметрів, забезпечити механізми їхнього виконання, а також дотримання екологічного та природоохоронного законодавства. Доки всі ці речі не будуть враховані – повені і надалі завдаватимуть величезних економічних збитків та навіть будуть причиною людських жертв, адже кількість екстремальних погодних явищ (шторми, повені та інше) зростатиме. Їх частота та інтенсивність також зміниться (у сторону посилення)”.
К.б.н., с.н.с., керівник ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” Богдан Проць
