- у Британії щорічно на дорогах гине близько 100 000 лисиць, 100 000 їжаків, 50 000 борсуків і 30 000-50 000 оленів https://bit.ly/3fft7ug
- впродовж останніх трьох десятиліть дороги з транспортними засобами, ймовірно, наздогнали полювання як провідну безпосередню причину смертності хребетних тварин на суші https://bit.ly/3cWZR9U
- в Австралії вчені дослідили причини смерті 140 казуарів звичайних та виявили, що зіткнення з транспортом був причиною більше як половини смертей https://bit.ly/2XUCsSn
- чисельність деяких поширених видів ссавців (таких як їжаки, борсуки та зайці) можуть зменшуватися чи навіть зазнавати локального вимирання в певних частинах Європи, насамперед через велике число жертв на дорогах https://bit.ly/3fft7ug
- Наші спостереження: на Прикарпатті під час активної весняної міграції їжаків, яка триває три тижні, на 100 км асфальтованих доріг гине у середньому 9 їжаків протягом 2 днів. Легко підрахувати, наскільки сильно зменшується популяція їжака у результаті тільки у межах Карпатського регіону.
І що кращими стають дороги – то більше число жертв у дикій природі, оскільки підвищується швидкість на дорогах без впровадження захисних заходів для міграції тварин.
“Найбільше число жертв на українських дорогах серед їжаків. Це пов’язано з особливостями їх поведінки – в разі небезпеки вони скручуються в клубок. На другому місці – лисиці. Особливо, коли розпадаються виводки, і в світ виходять молоді тварини. На дорогах також гинуть козулі (вони часто завмирають перед переходом дороги, і кидаються її перебігати буквально перед машиною), дикі свині, куниці, видри, дикі коти, кажани, земноводні, птахи. – каже к.б.н., с.н.с., експерт із питань транспортної міграції Андрій-Тарас Башта. – Вплив на тварин обов’язково потрібно враховувати при проектуванні та будівництві доріг. Є цілий пакет заходів, спрямований на зменшення загибелі тварин на дорогах. І хоча такі заходи є зазвичай дороговартісними, слід врахувати, що за роки на дорозі гине дуже велика кількість тварин. Це не лише втрати біорізноманіття, але і значні економічні втрати, або і людські жертви, якщо йдеться про зіткнення з великою твариною. Втім, важливо, що у кожному випадку для кожної конкретної ділянки дороги має бути індивідуальний підхід”.
Що може зробити кожен водій ?
“Особливо часто зіткнення з тваринами відбуваються вночі, а також на ділянках з обмеженою оглядовістю” – каже Анатолій Павелко, керівник проекту “Ековарта”. – Такі зіткнення небезпечні не лише для тварин, але й для людини. Майже щороку в зіткненнях з тваринами гинуть люди. Частими є травми та матеріальні збитки. Тому захист тварин на дорогах – це і захист людей, і збереження транспортних засобів”.
За словами Анатолія Павелка, водії можуть істотно зменшити кількість аварій за участі тварин, послуговуючись простими правилами:
- Дотримуйтесь режиму швидкості на дорогах. Великі і середні тварини, як правило, добре бачать і чують автомобіль, а тому за швидкості руху до 70 км на годину здатні безпечно втекти з проїжджої частини.
- Будьте особливо уважними та зменшуйте швидкість до безпечної (яка дозволить швидко загальмувати) на ділянках, позначених знаком 1.36 “Дикі тварини”.
- Зменшуйте швидкість руху в умовах обмеженої оглядовості – у тумані, дощі, під час руху вночі, на дорогах, де кущі і дерева розташовані безпосередньо біля дороги. Вночі у більшості диких тварин світяться очі. За цією ознакою можна зрозуміти, що тварина на дорозі, ще до того, як ви її чітко побачите.
- Зменшуйте швидкість до такої, котра забезпечить коротке швидке гальмування у разі, якщо ви бачите дику тварину, котра стоїть попри дорогу або рухається у напрямку дороги.
- Якщо ви бачите тварину вже на дорозі – зменшуйте швидкість і і завчасно використовуйте звуковий сигнал для уникнення аварії, гальмуйте.
- Для уникнення зіткнення з птахами зменшувати швидкість до безпечної, якщо бачите, що птах або зграя птахів пролітають низько над дорогою.
Більше про те, як будувати дороги, щоб вплив на дику природу був мінімальний, можна знайти у посібнику “Вплив транспортної інфраструктури на біорізноманіття: практичний посібник для країн Карпатського регіону”, над створенням якого працювали експерти ГО “Дунайсько-Карпатська Програма”.
Завантажити посібник можна за посиланням: http://www.natureexperts.org/vplyv-transportnoyi-infrastruktury-na-bioriznomanittya/
