




Тирлич жовтий або джинджура (Gentiana lutea L.). Навіть браконьєри нарікають, що тирлич жовтий все важче знайти, і саме цим пояснюють високу ціну. Але вперто не визнають (або не хочуть визнавати), що саме їх незаконний бізнес і є однією з основних причин зникнення цієї рослини. Тирлич жовтий у дикій природі зустрічається лише у високогір’ї Українських Карпат, та занесений до Червоної Книги України. Причина зникнення – масове безконтрольне збирання кореневищ, разом із повільним ростом, та невеликою кількістю насіння, що продукує рослина. Високогірний ареал виду критично скоротився і продовжує зменшуватися.
Мухомор цезаря, або яєшник (Amanita caesarea (Scop. ex Fr.) Pers. ex Schw.) . Ще один надзвичайно рідкісний вид, що страждає через браконьєрство. Зустрічається в Закарпатті, Івано-Франківщині та в Криму. Занесений до Червоної Книги України зі статусом “зникаючий”. Відомий у Карпатах у кількох локалітетах, де інтенсивно збирається місцевим населенням.


Зозульки бузинові (Dactylorhiza sambucina (L.) Soó) як типовий представник з родини орхідних, яких у Карпатах тільки на луках трапляється понад 30 видів. Усі види орхідних занесені до Червоної Книги України. Місцеве населення у більшості не розрізняє більшість видів родини орхідних. Інтенсивно збирають не тільки зозульки бузинові, але й зозулинець салеповий, пальчатокорінник серценосний, билинець довгорогий, пальчатокорінник травневий та інші. Характерним для пальчатокорінників є обрис кореня, який нагадує людину, а серед зозульок – корінь нагадує чоловічі сімяні залози. Серед причин зникнення окрім збору населенням – зміни клімату та занепад традиційного господарювання, зокрема зменшення випасання та викошування, і як наслідок заростання післялісових лук.
Ісландський мох – цей вид поки хоч і не занесений до Червоної книги України, та його збір завдає значної шкоди природі Карпат. Через повільний ріст та невеликий ареал його зростання в Україні, чисельність виду скорочується. Крім того, часто злочином є сам спосіб його збору – ісландський мох в Українських Карпатах здебільшого збирають на заповідних територіях, що є порушенням закону, а варварський спосіб збору призводить до знищення великої кількості червонокнижних видів рослин на цій території.
