Серед причин погіршення ситуації:
- надмірна експлуатація (зокрема, що стосується сільського господарства 🚜, рибальства та мисливства)
- не стала практика управління (наприклад, сільськогосподарська або управління лісовим господарством)
у поєднанні зі
- зміною водних режимів,
- забрудненням,
- інвазією чужорідних видів,
- наслідками зміни клімату.
🚜Сільське господарство відповідальне за майже 50% впливу, пов’язаного із забрудненням повітря, грунту та води.
🐝 Типи оселищ, важливі для запилювачів, мають гірший статус та ступінь збереження, порівняно з іншими типами оселищ.
🌳Ліси демонструють найкращі тенденції щодо збереження, тоді як різноманітні типи лук, піщаних дюн та боліт – демонструють погіршення тенденцій.
🐦🦆Полювання та браконьєрство – є серед основних чинників впливу на кількість перелітних птахів. У Європі річний мисливський “мішок” становить щонайменше 52 мільйони птахів.
🌤 У звіті також підкреслюють, що зміна клімату є зростаючою загрозою, зокрема через постійні зміни температури та зменшення кількості опадів.
Фактично, жодна із досліджених груп біоти (оселища, птахи, ссавці чи інші групи) не досягли цілей, поставлених у Стратегії ЄС із збереження біорізноманіття у 2020 році.
Нова стратегія ЄС з питань біорізноманіття на 2030 рік має на меті усунути прогалини попередніх років. Вона буде сфокусована на питаннях відновлення екосистем, а не просто запобіганню їх деградації та втрати біорізноманіття, а також буде зосереджена на ключових факторах впливу, зокрема:
1️⃣ Сільськогосподарський вплив:
- збільшення частки органічного сільського господарства на 25%;
- зменшення загального використання пестицидів на 50% до 2030 року;
- забезпечення міграційного простору для диких тварин, рослин, запилювачів та природних регуляторів видів шкідників;
- відновлення щонайменше 10% сільськогосподарських площ, як особливо цінних для збереження угідь.
2️⃣ Посилене відновлення екосистем: амбітний план ЄС щодо відновлення природи буде розроблено до 2021 р. Його мета – поліпшити захист недоторканих типів оселищ та відновити деградовані ділянки. Зокрема:
- ефективний захист морських типів оселищ;
- до 2030 року відновити щонайменше 25 000 км річок із природним руслом та вільною течією.
3️⃣ Експлуатація лісових ресурсів і екстенсивне управління:
- запропонувати спеціальну лісову стратегію, що включатиме дорожню карту посадки 3 мільярдів дерев до 2030 року
- суворий захист усіх природних лісів та старовікових лісів, що залишилися в ЄС
4️⃣ Підсилити чинну програму Natura 2000:
- захистити принаймні 30% землі та 30% моря в ЄС (включаючи території Natura 2000)
Тенденції, про які говорять у Європі, маємо і в Україні. Зокрема:
✅ якщо питання збереження біорізноманіття піднімають доволі часто, то питання збереження оселищ важливих для запилювачів, збереження лук, степів, дюн та боліт не лише в суспільстві, але і у владі – практично не піднімають. Фактично, ці екосистеми залишаються практично беззахисними.
✅ мисливство та браконьєрство – як один із ключових чинників тиску на дику природу. Навіть у ЄС, де відсоток браконьєрства в рази менший, експлуатація диких тварин є значним чинником, що впливає на популяції видів.
✅ збільшення площ природно-заповідних територій. Як бачимо, в Європі, де площа природно-заповідних територій становить в середньому 15% говорять про необхідність збільшення цієї території до третини (!), тоді як в Україні об’єкти ПЗФ займають трохи більше 6% території. Ми не можемо зберегти види, якщо не збережемо їхні оселища. Площі об’єктів ПЗФ, їх кількість та якість необхідно значно збільшити.
Ознайомитись із звітом можна за посиланням https://bit.ly/3ohfeAZ.
