logo site200x100logo site200x100logo site200x100logo site200x100
  • Головна
  • Про нас
    • Місія
    • Історія
    • Партнери
    • Команда
    • Прямий зв’язок
  • Що ми робимо
    • Ліси
    • Річки та інші водно-болотні угіддя
    • Рідкісні види та інвазія біоти
    • Екоосвіта
    • ПЗФ та громади
    • Юридична підтримка
    • Війна в Україні
  • Проєкти
  • Медіа
    • Новини
    • Публікації
    • ЗМІ про нас
    • Відео
  • Приєднатися
    • Громадські ініціативи
    • Живіть екологічно
    • Зробити внесок
  • Контакти
  • Зробити внесок
  • UA
    • UA
    • ENG
  • Головна
  • Interreg PeatEu UA: Ambitious policies
  • Затримати воду й не нашкодити річці: чи є альтернатива греблям?
Знахідка, що нагадує про велику цінність заказника “Північні торфовища”
Серпень 18, 2026

Затримати воду й не нашкодити річці: чи є альтернатива греблям?

Вересень 7, 2026

Природоохоронці закликають звільняти річки від гребель, щоб повернути їм вільну течію: нефрагментована річка повертає собі життя🐟 , і стає здоровішою. 

Але через зміну клімату Україна дедалі частіше стикається з тривалими посухами☀️ : пересихають криниці й навіть річки. Вода 💧  стала надзвичайно цінним ресурсом, який потрібно зберігати в ландшафті. Нестача води спричиняє конфлікти між людьми та громадами. Греблі, і водосховища часто здаються логічними відповідями, щоб запобігти швидкій втраті води. 

Чи є метод, як утримати воду та, водночас, не нашкодити річці❓

Пояснює керівник ГО «Дунайсько-Карпатська Програма», кандидат біологічних наук Богдан Проць:

 Насправді значна частина наших річок є трансформованими, перетвореними на канали. Їх випрямили під час масштабної меліорації, знищивши природні вигини — меандри та заплави, і укріпивши береги. Такі річки працюють як канали: після дощу 🌧️ вони дуже швидко відводять воду. Через це пересихають болота та торфовища🐸 , спалахують пожежі🔥 , падає рівень ґрунтових вод, а влітку дедалі частіше повністю пересихають малі річки, особливо у верхів’ях. 

Тому сьогодні варто розглядати кожен випадок окремо. Усе залежить від водності річки, природності русла, швидкості течії, ширини заплави. Там, де воду необхідно утримати, щоб наводнити торфовища, болота чи заплавні луки – шукати спосіб не просто прибрати старі споруди, а обрати природоорієнтовані рішення, які збережуть безперервність річки (і не спричинять погіршення якості води та цвітіння, як це роблять греблі), але водночас допоможуть утримати воду. 

  • 🔹 Одне з найефективніших рішень — повернути річкам меандри і дати можливість розливатися. Звивисте русло сповільнює течію, дозволяє воді довше залишатися в долині, насичує ґрунти й заплави вологою. Це вдасться далеко не в усіх випадках — адже є питання власності на землю, комунікацій і доріг. 
  • 🔹  Інше рішення — повернення бобрів🦫 , чиї греблі працюють разом із природою, а не проти неї. В одному з попередніх дописів ми вже розповідали, в чому суттєва різниця між греблями бобрів та людськими, і чому греблі бобрів не є шкідливими ані для річки, ані для риб чи інших водних тварин. 

Там, де цього недостатньо, застосовують сучасні природоорієнтовані конструкції. Наприклад:

  • 🔹 кам’яно-накидні перекати (своєрідні пандуси під ухилом 5–10% із великого каменю, там, де раніше поставили б греблю). На таких конструкціях вода плавно проходить через природний камінь, а риби й інші водні істоти безперешкодно мігрують. 
  • 🔹  аналоги бобрових гребель — конструкції з дерев’яних паль, вербової лози, хмизу та місцевого ґрунту, які  з часом буквально зростаються з природним ландшафтом. 
  • 🔹 або невисокі переливні дерев’яні греблі з виходом води на заплаву, які також не перекривають течію повністю, а лише сповільнюють її, піднімають рівень ґрунтових вод, допомагають зволожувати торфовища й болота. Переливні дерев’яні греблі є особливо корисними при складних рішеннях за наявності близькості до дорожньої інфраструктури, яку потрібно зберегти.

 

«Ми вже працюємо з екосистемами, які людина суттєво змінила, як-от осушені торфовища чи каналізовані річки. Тому наше завдання — знайти рішення, які максимально наблизять їх до природного стану та повернуть частково або повністю їхні природні функції — утримання води й насичення нею природних комплексів», — говорить керівник ГО «Дунайсько-Карпатська Програма», кандидат біологічних наук Богдан Проць.

 

В Європі все більше обертів набирає рух за знесення дамб. Наша організація кілька років тому демонтувала старі гаті на притоках Тиси в Карпатському біосферному заповіднику, а зараз працює над виявленням штучних бар’єрів у басейні Прип’яті, щоб у майбутньому відновити вільну течію річок Полісся з метою формування прикордонного зеленого щита.

 

#NatureBasedSolutions #DamRemoval #WetlandRestoration #Peatlands #FreeFlowingRivers #Ukraine #Polissia

Інші статті за цією темою...

Серпень 18, 2026

Знахідка, що нагадує про велику цінність заказника “Північні торфовища”


Читати далі
Серпень 7, 2026

Суспільне Львів: Пожежі на торфовищах: як рятувальники гасять займання на Львівщині


Читати далі
Серпень 6, 2026

Борщівник, за яким уже не видно гір


Читати далі

Контакти


ГО “Дунайсько-Карпатська Програма”


вулиця Юрія Мушака, 42
Львів, Львівська область, 79011, Україна

Понеділок-П'ятниця
9:00 - 18:00

Субота-Неділя
вихідний

dcp@natureexperts.org


Тел: +38-067-353-38-13

Тел: +38-068-136-11-21

Ми у соцмережах

Приєднатися

  • Зробити внесок
  • Громадські ініціативи
  • Живіть екологічно
www.natureexperts.org © All Rights Reserved