Брусниця та властивості ґрунтів. Найцікавіші дослідження, що доводять, що дуб червоний – восокоінвазійний вид

Проте він був ганебно відмінений.

Ми будемо продовжувати боротися за повернення такого наказу у правове і природоохоронне поле України.

Ми зібрали 3 найцікавіші високорейтингові наукові праці, які пояснюють, чому дуб червоний становить небезпеку для українських лісів та біорізноманіття.

У Західній і Центральній Європі північний червоний дуб (Quercus rubra) називають одним із найбільш значущих інвазивних видів дерев, що колонізують ліси у Бельгії, Німеччині, Північній Італії, Литві, Польщі та Україні.

Біорізноманіття Згідно із обліками науковців в Польщі, Словаччині та Чехії насадження дуба червоного виявилися флористично дуже бідними: середня кількість видів поруч із дубом червоним становила лише 17, тоді як у лісах з місцевими видами ця цифра в середньому становила 30–40 видів. І що важливо, в досліджуваних насадженнях дуба червоного майже повністю були відсутні зникаючі види. Більше тут https://bit.ly/3SC5rqZ

Екосистемні послуги. Ліс, де було насаджено дуб червоний, надає менше екосистемних послуг, йдеться у ще одному дослідженні.

У цій праці науковці досліджували, як впливає інтродукція дуба червоного на врожаї брусниці. Для цього зібрали дані із 200 дослідних ділянок, розташованих у сучасних та більш старих соснових лісах Центральної Польщі. Вимірювали вкритість брусниці, висоту пагонів, біомасу стебел і листя, та, звісно, продуктивність щодо плодів.

Результати дослідження чітко вказано що там, де був дуб червоний, шукати ягоди брусниці марно – їх не було як у більш старих, так і в молодих лісах. https://bit.ly/3QAw6Sl

Тут варто додати, що брусниця є джерелом їжі та води для птахів і ссавців, комах та безхребетних.

Так само вона багато важить для людей. Торгівля свіжими фруктами та рослинами, зібраними в дикій природі, є важливим джерелом додаткового доходу для місцевих громад. Збір брусниці в дикій природі є частиною сільського способу життя, регіональної культури та традицій і приваблива форма відпочинку, та може сприяти розвитку місцевої індустрії туризму. Але все це зникає там, де в лісах з’являється дуб червоний.

Змінює природний ландшафт. Дуб червоний впливає на лісові екосистеми різними способами, йдеться у ще одному дослідженні.

Зокрема через :

зменшення доступності світла (густа крона створює значне затінення, що не дає можливості більшості видам виживати);

утворення великої кількості підстилки. Присутність Q. rubra призводить до накопичення “сміття” (не розкладеного опалого листя) на поверхні ґрунту, що створює механічний бар’єр для рослинності лісової підстилки, особливо для проростання насіння та росту саджанців;

зміну властивостей ґрунту.

Дослідження показало, що ґрунти під інвазійним дубом червоним (Quercus rubra) значно відрізнялися за водно-фізичними та фізико-хімічними властивостями. Лісова підстилка та приповерхневі мінеральні горизонти ґрунтів в насадженнях дуба червоного характеризувалися нижчою водоутримуючою здатністю, меншими вмістом гумусу, поживних речовин (NРК), обмінних основ та значно вищим співвідношенням С/N. Таким чином, заміна природних видів дерев насадженнями дуба червоного призводить до змін властивостей едафотопів, котрі перестають задовільняти потреби аборигенної ґрунтової біоти та рослинності, включаючи рідкісні та охоронювані види.

Дослідження показало, що дуб червоний негативно вплинув на багатство видів і покрив місцевої рослинності підліску, включаючи рідкісні та охоронювані види. https://bit.ly/3FZ8emo

Всі ці ризики і втрати лісівники вперто ігнорують, враховуючи лише більше кубометрів деревини, що приносить висадка інвазійного виду дуба червоного. Забуваючи про інші втрати, які є значно вищими, ніж прибутки від деревини, проте їх складно представити у правовому полі України, оскільки “екосистемні послуги” й надалі не є предметом фінансового обліку.