- В районі озера Апшинець зареєстрований Вусачик-чудовий (Pseudogaurotina excellens (Brancsik, 1874)) – жук включений до охоронного списку МСОП, в категорії EN, тобто, «у небезпечному стані».
- В околицях озер Герашаска та Апшинець виявлений Турун мінливий (Carabus variolosus F.), що перебуває під охороною Європейської оселищної директиви (види тварин і рослин, збереження яких потребує визначення спеціальних природоохоронних територій).
- В Україні лише з озер Малий Апшинець, Догяска, Ворожеска та з озерець і боліт Ворожеського кару відомий рачок Дафнія рожева (Daphnia rosea Sars). Озерця, болота й калюжі Ворожеського кару є оселищем стабільних популяцій двох ендемічних для Європи монтанних видів ракоподібних: Вилонога татранського (Mixodiaptomus tatricus(Wierzejski)) і Дафнії тупокінцевої (Daphnia obtusa Kurz).
- У підземних водах масиву Свидовець також виявлено новий для фауни України – Евциклоп підземний (Eucyclops subterraneus (Graeter)). Вказані види є у Червоних списках багатьох країн Європи, зокрема й Карпатського макрорегіону.
- Серед реліктових бореально-альпійських видів водних жуків, які поширені у високогірних водоймах Свидовця та потребують охорони – Oreodytes davisii (Curtis), Ilybius crassus Thomson, Crenitis punctatostriata Letzner.
Особливою цінністю серед безхребетних Свидовця є види-ендеміки (види, що мають обмежений ареал). Із 36 карпатських ендеміків і субендеміків різного рангу жуків-турунів на Свидовці виявлено 23 види.
Ще один ендемік – це Жук-пілюльник Carpathobyrrhulus transsylvanicus (Suffrian), жук Ковалик м’якокрилий – Athous mollis Reitter, а також більше десяти видів кліщів-орібатид, які живуть в грунті, живляться відмерлими рослинними рештками і є корисними організмами-грунтоутворювачами.
До ендеміків Карпат належить молюск Слизняк великий синій (Bielzia coerulans (M. Bielz) з яскравим забарвленням.
Якщо говорити про лісовий пояс Свидовця, тут поширені 10 видів комах, що включені до Червоної книги України: Кордулегастер двозубчастий (Cordulegaster bidentata Selys), Кведій карпатський (Quedius transsylvanicus (J. Weise), Хризоліна карпатська (Chrysolina carpathica (Fuss)), Мнемозина (Parnassius mnemosyne (L.)), Райдужниця велика (Apatura iris (L.)), Стрічкар (Пасмовець) тополевий (Limenitis populi (L.)), Сатурнія мала (Eudia pavonia (L.)), Ведмедиця-господиня (Callimorpha dominula (L.)), Евхальція різнобарвна (Euchalcia variabilis (Pill. & Mitt.)), Сіобла бальзамінова (Siobla sturmi (Klug)).
В межах гірського хребта Свидовця зареєстровано 13 видів членистоногих занесених до Червоної книги України. З тих видів, які проживають на території запланованого гірськолижного курорту і популяції яких найбільше постраждають внаслідок його побудови, – найбільша ногохвістка нашої фауни Тетрадонтофора блакитна (Tetrodontophora bielanensis (Waga)) . Цей вид в Україні трапляється лише в західній частині, поширений переважно в лісах багатих на гниючу деревину і доходить до верхньої межі лісу. А також Равлик-ефіоп (Arianta aethyops petrii (M. Kimakowicz)) який населяє високогірні ділянки Українських Карпат і, зокрема Свидовця: полонини, субальпійську рослинність (зарості зеленої вільхи, рідше — гірської сосни), верхню межу смерекових лісів.
Дані про види рослин і тварин, які трапляються на Свидовці поки не є повними – для цього потрібно ще чимало часу та досліджень. Та вже сьогодні зрозуміло, що Свидовець – унікальна та вразлива територія. І якщо плани щодо будівництва тут мегакурорту будуть реалізовані – Україна безповоротно втратить цю територію багатого біорізноманіття”.
Нагадаємо, науковці з різних галузей, спільно з ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” та за підтримки Фонду Бруно Мансера (Швейцарія) більше року проводили дослідження Свидовецького масиву, щоб зібрати якомога більш повні дані про цю унікальну територію та її біорізноманіття.
