У 2025 році в Європі демонтували щонайменше 603 штучні бар’єри на річках (греблі та інші перепони). Це черговий рекорд — уже п’ятий рік поспіль. І він на 11% вищий за попередній.
Світ дедалі більше усвідомлює: вільна річка — це не “невикористаний ресурс”, а жива екосистема, від якої залежить добробут людей, якість води, стійкість до посух і паводків, виживання риб, птахів та водно-болотних угідь.
І Україна також має бути частиною цього руху зі звільнення річок. Ми вже демонтували три штучні перешкоди в Карпатах — на притоках Тиси, спільно із Карпатським біосферним заповідником. Це допомогло відновити міграцію риб, зберегти інфраструктуру та посилити безпеку людей, адже зробило дороги на прилеглих до гребель ділянках проїжджими й безпечними цілий рік. За цю роботу Дунайсько-Карпатська Програма була нагороджена Європейською нагородою за знесення гребель (European Dam Removal Award) у 2025 році.
І зараз ми продовжуємо цю роботу та Поліссі.
Упродовж 2025–2026 років ми працюємо здебільшого в суббасейнах річок Уж, Стохід та Верхня Прип’ять — від витоків і до заболочених долин Полісся, проте також й і інші суббасейни в полі уваги.
Мета проєкту — не просто знайти старі греблі чи занедбані гідротехнічні споруди. Ми створюємо основу для майбутнього масштабного відновлення річок в Україні:
▪️ картуємо бар’єри
▪️ оцінюємо їхній вплив на річки та болота
▪️ визначаємо пріоритети для демонтажу
▪️ досліджуємо, де відновлення принесе найбільшу користь природі й людям
▪️ працюємо з громадами та органами влади
«Лише за останні 6 років (2020–2025) в Європі офіційно демонтовано щонайменше 2 297 перешкод із моменту запровадження програми Open Rivers Programme. Проте загальна кількість ліквідованих штучних бар’єрів у Європі за останні три десятиліття вже перевищує 7 000–8 000 об’єктів. В Україні зараз усунуто близько десятка перешкод. Цей рух лише набирає обертів. Це один із способів швидкої ревіталізації річок, що допомагає покращити їхній природний стан і гідрологічний режим (включно з якістю води та припиненням блокування наносів), а також стан біорізноманіття, зокрема відновлення міграції риб та зниження фрагментації оселищ» – каже керівник ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” к.б.н. Проць Богдан.
