Бджіл стає все менше. Як їх підтримати?

В Китаї фермери подекуди запилюють фруктові дерева вручну. Чи чекає така доля Україну?

Бджоли, разом з іншими запилювачами тисячоліттями безкоштовно працювали на наших полях. Однак, сьогодні кількість бджіл опинилась під загрозою зменшення до рівня, який загрожує втраті врожаїв та існуванню медового бізнесу. Як ми можемо допомогти?

20 травня – Всесвітній день бджіл. Без цих комах наші дієти обмежувались би вітрозапильними культурами, такими як пшениця, ячмінь та кукурудза, натомість, про більшість продуктів, таких як яблука, полуницю, малину, помідори, квасолю, дині, кабачки, тощо – довелось би забути. Звідси й послаблення імунітету, підвищення захворюваності і відповідно зменшення середньої тривалості життя.

На відміну від медоносної бджоли, поодинокі бджоли більш ефективно запилюють рослини. Вони здатні працювати при нижчих температурах, а “робочий” день закінчується у них пізніше. Крім того, у поодиноких бджіл значно ширше коло рослин, з яких вони збирають пилок.

Основними причинами зникнення бджіл є:

📍зменшення площ із природною рослинністю, придатних для гніздування та живлення бджіл;
📍використання пестицидів, які шкідливі для бджіл.

Як ми можемо підтримати бджіл та медовий бізнес?

✔️Жорсткий контроль із використанням пестицидів

Цього року в Україні були десятки повідомлень щодо масової загибелі медоносних бджіл з різних куточків України. Повідомлення надходили з Рівненщини, Тернопільщини, Хмельниччини, Чернігівщини, Київщини, Кіровоградщини… Разом із медоносними бджолами гинуть і інші комахи, а також птахи, що ними харчуються. Причина – висівання обробленого агрохімікатами насіння. Окремі пасічники знаходилися на межі соціального вибуху щодо агрохолдингів, на зразок “знищите бджіл – спалимо пшеницю”.
Зупинити процес можна лише посиленням контролю за використанням пестицидів.

✔️Створення “територій для запилювачів”

Дикі бджоли зникають тому, що люди просто не залишили для них місця, щоб будувати свої гнізда та харчуватися. Тому критично важливим для України є збільшення природно-заповідних територій, де запилювачі можуть жити та розмножуватись.

Підтримувати запилювачів можна і на сільськогосподарських територіях. Невеликі смуги із квітучими рослинами багатими на нектар та пилок (такими як буркун, редька олійна, гірчиця, кріп, коріандр, миколайчики, гречка), між посівами можуть підтримати біорізноманіття комах. Запилювачі, в свою чергу, “віддячують” активно запилюючи посіви. Окрім того, такі території також приваблюють комах-хижаків, які допомагатимуть у боротьбі зі шкідниками.

Для запилювачів також встановлюють штучні “гнізда” з відрізків очерету, пучків з порожнистих стебел рослин чи просвердленої деревини. Усе це створює добрі умови існування для запилювачів, та може збільшити врожайність на полі навіть у декілька разів.

Підтримати популяцій диких бджіл можна і на присадибних ділянках та у містах. Урбанізовані території можуть бути сприятливим середовищем для джмелів, бджіл та інших комах-запилювачів, завдяки великій кількості та різноманіттю квітів. https://bit.ly/361RQi7

✔️Боротьба із спалюванням сухої рослинності

Катастрофічний вплив на існування запилювачів мають регулярні весняні та осінні випалювання сухої рослинності на полях та на природних територія. У вогні гинуть бджоли та джмелі, що роблять гнізда в сухих стеблах рослин. Випалювання також згубно діє на біорізноманіття цих місць. Замість квітучого різнотрав’я, необхідного для харчування запилювачів, починають домінувати дернові трави, угруповання яких є бідними на квітучі рослини..

Зупинити підпали можна, лише створивши в суспільстві загальний осуд та нетерпимість до такого способу “впорядкування” території. Якщо Ви бачите, як несвідомі громадяни палять листя та траву – пояснюйте їм, чому робити цього не можна. У випадку нерозуміння – викликайте представників правопорядку. Кожен із нас має право боротися із підпалами та відстоювати своє конституційне право на безпечне для життя й здоров’я довкілля.