“Дві дамби (на потоках Квасний та Богдан) – це рештки загат, які збудували за часів Австро-Угорщини, щоб інтенсивно вивозити карпатський ліс. Сьогодні вони є джерелом небезпеки техногенних катастроф та економічних збитків, адже скеровують русла річок в бік дороги, руйнуючи транспортну інфраструктуру. Третя дамба (по потоці Білий) – насип на березі, який створює ефект каналізованої річки. Так після повеней в 98 році намагалися зберегти від розмивання залишки вцілілих доріг”, – йдеться у повідомленні.
Знесення цих трьох дамб дозволять повністю звільнити верхів’я Тиси від штучних перешкод, кажуть експерти.
“Вільна річка”
Як зазначив керівник ГО “Дунайсько-Карпатська програма”, кандидат біологічних наук Богдан Проць, вільна річка – це модель, яка дає можливість зберегти біорізноманіття, туристичну, а також у випадку надзвичайних ситуацій транспортну інфраструктуру, покращити якість води, підтримати економічну активність вівчарів на полонинах, доступ туристів до природних цінностей біосферного заповідника, а також зменшити ерозію та спалахаючі повені на річках.
“Донедавна дамби вважалися абсолютним благом. Їх зводили для зрошування полів, боротьби з повенями, для побутового та промислового водопостачання, генерації енергії, тощо. Але ці переваги мають свою ціну, і часто ціна є надто високою та перевищує переваги. Це чиста вода, риба, підтримка біорізноманіття, безпека для інфраструктури та населених пунктів нижче за течією, природній вигляд берегів, що приваблює туристів тощо”, – наголошують у ГО.
Тому у світі почалася ера переоцінки впливу дамб та відновлення вільнотекучих річок.
