


Квітень 2024 – червень 2028
Лідируючий партнер – Province of Drenthe (Netherlands)
Valencia County Council (Spain)
LIMNE Foundation (Spain)
University of Latvia (Latvia)
Cesena Municipality (Italy)
Institute for ichthyological and ecological research (Slovenia)
Goulandris Natural History Museum – Greek Biotope/ Wetland Centre (ΕΚΒΥ) (Greece)
Kujawsko-Pomorskie Voivodeship (Poland)
ELY Centre for South Ostrobothnia (Finland)
Municipality of Përmet (Finland)
The Rivers Trust Ireland (Ireland)
За даними Європейського екологічного агентства, лише 40% річок, озер та прибережних вод ЄС мають добрий екологічний стан. Лише 12% заплавних територій мають низький рівень втрати оселищ, а Рамсарська конвенція показує, що з 1970 року Європа втратила 35% своїх внутрішніх і прибережних водно-болотних угідь. Угоди про охорону природи використовуються в 23 країнах ЄС для об’єднання зусиль, спрямованих на збереження та відновлення природи, між органами державної влади, землевласниками, землекористувачами та низкою груп громадянського суспільства.
Проект RIWET зосереджується на державно-громадсько-приватному партнерстві для збільшення внеску місцевих громад у відновлення, управління та менеджмент річок та водно-болотних угідь, щоб відповісти на такі питання, як:
12 партнерів та 4 асоційовані політичні органи з 11 регіонів Європи, а також понад сімдесят зацікавлених сторін сформують співпрацю RIWET у період 2024-2027 років для спільної розробки політичних інновацій для довгострокових трансформаційних змін. Це сприятиме вдосконаленню таких політик, як національні плани річкових басейнів, регіональні стратегії щодо природних територій, муніципальні фонди відновлення або новий річковий природний парк у міському плані. У всіх цих випадках залучення різних суспільних груп, громадських організацій, фермерів та інших землекористувачів є ключовим для більш інноваційної та ефективної державної політики.
RIWET робить свій внесок у вирішення цих завдань шляхом вивчення політики та розбудови потенціалу в кожному регіоні-учаснику, керуючись цільовими темами, в рамках яких обговорюються та визначаються найкращі практики за допомогою регіональних, міжнародних та онлайн заходів з обміну досвідом. Кінцевими результатами проекту RIWET стануть політики, спрямовані на підвищення ефективності та збільшення обсягів екологічного відновлення річок та водно-болотних угідь через довгострокові альянси між державними, громадськими та приватними суб’єктами.
Україна переживає складні часи. Захист природних цінностей у цей період, боротьба зі зміною клімату та поєднання охорони природи з традиційним господарюванням і місцевою економікою є надзвичайно важливими.
Вирішити проблеми та визначити рішення для покращення управління в державно-громадсько-приватному партнерстві для підвищення ролі місцевих громад (включаючи громадян, фермерів та інших землекористувачів) у відновленні, управлінні та менеджменті річок, озер, водно-болотних угідь та торфовищ, які є основними компонентами розвитку наближеної до природи інфраструктури (синьо-зеленої інфраструктури) на національному, регіональному та місцевому рівнях.
Цілі проєкту:
1. Збереження, відновлення та управління ризиками синьо-зеленої інфраструктури, що включає створення нових природоохоронних територій, відновлення деградованих оселищ (таких як вологі луки та торфовища), покращення управління природоохоронними територіями та планів місцевих громад;
2. Участь та залучення громадськості до управління водно-болотними угіддями та прилеглими водозбірними територіями, що включає залучення волонтерів до відновлення водно-болотних угідь та збільшення кількості місцевих громад, залучених до підтримки традиційного управління;
3. Підтримка політичного та громадського руху за підтримку розвитку синьо-зеленої інфраструктури та водного середовища, такі як екосистемні та природоорієнтовані рішення, спрямовані на захист водно-болотних угідь та управління критично важливими природними територіями.
Рамсарське угіддя «Долина нарцисів» (256 га) є не лише критично важливою точкою біорізноманіття для України, але й місцем існування вологих луків, що також знаходяться під серйозною загрозою в межах ширшого ландшафту басейну Чорного моря. Тут знаходиться найбільша популяція рідкісного Narcissus poeticus (Нарциса вузьколистого) у Середньоєвропейській низовині, а також 19 інших видів рослин і 24 види тварин, занесених до Червоної книги України та міжнародних природоохоронних списків. Кліматичні зміни в жаркій низовині басейну верхів’я Тиси змінили гідрологічний режим, що призвело до більш посушливих умов і скорочення традиційного косіння трави та випасання худоби. Ці зміни сприяли росту кущів і дерев, що призвело до частих пожеж і скорочення популяції нарцисів на 70% за останнє десятиліття. Літня спека, яка досягала 42 градусів за Цельсієм, і велике використання води вище за течією істотно змінили склад вологих лук. Крім того, війна суттєво зменшила людський і технічний потенціал. Здається неминучим, що без посилених природоохоронних заходів територія може втратити свої унікальні природні цінності та Рамсарський статус. Проведені природоохоронні заходи ( а також такі, що досі тривають) в першу чергу спрямовані на підвищення рівня ґрунтових вод, відновлення режиму затоплення, підвищення водоутримуючої здатності біотопів, скошування трави після плодоношення, знищення кущів та дерев, відновлення водно-болотних оселищ та налагодження випасу. Читати далі…