Як Свидовець опинився під загрозою знищення
У 2016 році Закарпатська ОДА оголосила про намір побудувати на гірському масиві однойменний гірськолижний курорт. На той період ім’я інвестора не розголошувалося. Однак журналісти-розслідувачі встановили, що ним є компанія, пов’язана з олігархом Ігорем Коломойським. За планом забудовника, площа туристичного комплексу мала становити 1400 га, а сам мегакурорт мав приймати 28 000 людей одночасно. У 2016 році науковці, активісти та місцеві жителі виступили проти забудови на Свидовці. Майже 7 років тривала боротьба активістів та екологів з руху Free Svydovets у судах. Аж раптом під час повномасштабної війни стало відомо про наміри забудовника звести ще 2 курорти в Карпатах і разом з курортом “Буковель” утворити один величезний курорт-монстр на 65 000 туристів.
Великі проблеми для природи, екології та безпеки відвідувачів
В умовах зміни клімату створення величезного курорту порушує питання його рентабельності. Чи варто будувати посеред Карпат місто розміром з понад половину Ужгорода, якщо снігу на таких невеликих висотах надалі не передбачатиметься? Цьогоріч чимало європейських гірськолижних курортів були вимушені закритися в розпал сезону, через аномально теплу погоду та відсутність снігу. Очевидно, для зимових розваг використовуватимуть штучний сніг, а це дуже дорого й неефективно. Лише курорт “Свидовець” – це майже 9 тисяч кубометрів використаної води кожен день і стільки же стічних вод. З двома курортами, анонсованими в 2022 році, вийде під 15 тисяч кубометрів щоденно. Для цього доведеться знищити карпатські річки (зокрема Чорну Тису), влаштовуючи там резервуари та водозабори. Нагадаємо, що в 2022 посуху відчували навіть мешканці високогір’я.
Прихильникам “економічної вигоди” від побудови курорту не болить втрата біорізноманіття й знищення майже 400 га пралісів, однак їм варто подумати про небезпеку та компенсацію наслідків від такого будівництва. За дослідженнями вчених з ГО «Дунайсько-Карпатська програма», при реалізації проекту відбуватимуться небезпечні гідрометеорологічні явища. Ідеться про небезпеку снігових лавин для туристів (критичні ризики для життя). Крім того, на території Свидовецького масиву виявлено понад 100 селенебезпечних осередків, а верхів’я Чорної Тиси належать до басейнів з високим рівнем паводкової небезпеки.
Як захистити Свидовець?
Один з варіантів – зробити хребет заповідним. Чотири громадські екологічні організації, зокрема WWF-Україна, вже подали міністерству клопотання про створення заказника “Вільний Свидовець”, площею понад 17 000 гектарів. Заказник дозволить зберегти гірську природу не лише від забудови, але й від несталих та незаконних рубок, поширених у Карпатах. Важливо, що заказник не перешкоджатиме дійсно зеленому туризму та традиційному господарству, адже заказники не є територіями з суворим режимом охорони.
Поки що документи очікують на погодження з боку Міністерства захисту довкілля. Після нього створення заказника мають погодити державне підприємство “Ліси України” та місцеві громади Свидовця.
Однак створити заказник без суспільного розголосу дуже важко. Активісти руху Free Svydovets запустили петицію до Президента з проханням зберегти дику природу гірського хребта Свидовець, сприявши створенню там заказника.
