Більшість ділянок із високими дозами забруднення і, відповідно, опромінення видів біоти (10-кілометрова зона, зокрема «Рудий ліс») не ввійшли в заповідник, але вони знаходяться у центрі зони відчуження. Нині високі рівні забруднення відзначаються на площі близько 10%. Інтенсивність радіаційного навантаження на природні екосистеми за 30 років знизилася у 2-10 разів внаслідок розпаду та розсіювання радіоактивних ізотопів.
Тут живуть усі великі хижаки України, зокрема рись, вовк, ведмідь, дикий кіт. За оцінками вчених, на території заповідника живе більше 400 видів тварин, птахів та риб, зокрема, занесених до Червоної Книги України (2009). У заповіднику також виявили 1 228 видів вищих рослин, з яких 61 вид підлягає охороні.
“Заповідник розвивається швидкими темпами. За два роки тут зроблено стільки, скільки в інших природоохоронних територіях роблять за 20 років,- вважає керівник ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” к.б.н. Богдан Проць. – Заповідник стає міжнародним дослідницьким полігоном для десятків науковців із різних куточків світу. Зокрема зараз крім українських вчених, тут працюють групи британських та японських дослідників”.
ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” тісно співпрацює з адміністрацією заповідника. Зокрема, проведено оцінку ефективності менеджменту заповідника, взято участь в обговоренні зонування та налагодженні тіснішої співпраці, включаючи пошук додаткового фінансування. Планується проведення обстеження лісів заповідника із метою виявлення на його території пралісів, старовікових лісів та природних лісів, також оцінки водно-болотних угідь, на предмет виявлення Рамсарських угідь. Також налагоджено співпрацю нашої організації із Prof. J.T. Smith (School of Earth & Environmental Sciences, University of Portsmouth, Great Britain) у рамках проекту iCLEAR щодо підтримки Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.
