Безробіття і погані дороги
Концепція розвитку Карпат у будь-якому випадку приречена на провал, якщо Указ Президента не буде пов’язаний з іншими законами. Мова йде, в першу чергу, про безробіття – в деяких гірських селах воно досягає 90%. Так вважає директор ГО “Дунайсько-Карпатська Програма”, завідувач відділу ландшафтного та біотичного різноманіття Державного природознавчого музею НАН України Богдан Проць.
– Глухі села поступово вимирають, – каже Богдан Проць. – Ми проводили опитування людей у всіх гірських селах і визначили дві базові проблеми у Карпатах: це безробіття і дороги. Наступні – медицина і освіта.
У попередньому екозаконі йдеться про “розвиток інфраструктури населених пунктів”. Але оскільки це рекомендаційна частина, а не обов’язкова, то і про її реалізацію не замислюються. І говорити про розвиток, за словами експерта, можна лише тоді, коли території в горах будуть збережені “живими”. Якщо села вимруть, то розвивати не буде чого.
– Форма сталого розвитку включає збереження національних парків, бізнес, охорону природи, де громади діють в рамках правил. За межами нацпарків ситуація куди гірша. Масові вирубки, зруйнована річкова система, немає системи вивозу сміття. Ви будете здивовані, але є села, де її взагалі немає – вони просто ще більше засмічують природу, – продовжує Проць. – Гірські території потрібно розвивати за прикладом національних парків, і їх кількість повинна зростати.
Для цього потрібно, щоб бізнес і охорона природи працювали спільно. Це не так просто – адже часто для бізнесу потрібно вирубка лісу, але лисі Карпати без річок вже нікому не будуть цікаві – бізнес зачахне.
– Наприклад, де звели міні-ГЕС, вище неї в річці немає жодної риби. Люди вже не можуть використовувати такі річки, вони стають помийними ямами, – говорить експерт.
Жодних мегакурортів
Також держава повинна виплачувати компенсації місцевим громадам за використання їх земель національними парками. Наприклад, Верховинський національний природний парк на Прикарпатті виплачує такі компенсації двом громадам.
Далі – сприятливі умови для бізнесу, що розвиває туризм. Підприємці, які, наприклад, відкривають зелені “садиби”, повинні, на думку експерта, звільнятися від податків.
– Також нам потрібна переробка різної продукції в горах, – зазначає Богдан Проць. – Треба залучати бізнес в гори, і не тільки той, який пов’язаний з місцевими ресурсами, а будь-яке виробництво – пошиття одягу хоча б. Треба знизити безробіття, інакше Карпати перетворяться на безлюдний острів, де немає нічого. Якщо говорити про молоко, то кількість корів скорочується з кожним роком. Там, де їх було 200, сьогодні – 20. Це також пов’язано з економікою. І якщо плюсом можна вважати збільшення площі лісу за рахунок покинутих пасовищ, то мінусом – як раз зникнення місць, де можна випасати худобу. Немає молока, сиру – немає туризму. Адже це продукт з високогір’я, який куди якісніше рівнинного. Я впевнений, що в містах за екологічний продукт люди платили б дорожче.
Наступний крок – зупинити корупцію в лісгоспах, які мають перелаштуватися на модель роботи національних парків. Далі – зайнятися річковими долинами, де існують серйозні проблеми зі сміттям і гравієм.
Що стосується великих курортів, на думку експерта, їх взагалі не повинно бути в Карпатах. Замість мегакурортів – велика кількість малих. Звичайно, і тут не обійдеться без рубки, але це буде невелика рубка, а не масштабна, яка вплине на річковий басейн.
Немає механізму захисту гір
– В областях, де є гори – це Закарпатська, Чернівецька, Львівська та Івано-Франківська області, відсутні інтегровані схеми планування гірських територій, внаслідок чого розміщення будівель, комплексів несе шкоди навколишньому середовищу, – говорить член Міжнародної академії екологічного права Міжнародного союзу охорони природи ООН Світлана Романко. – Крім того, так як 94% гірських територій – це села, де живе майже мільйон жителів, потрібно подбати й про вирішення соціальних проблем. Деякі вже наважуютьсястворювати ОТГ, регіони отримують підтримку, ці гроші йдуть на дороги та інфраструктуру. Але що стосується соціальних, економічних і тим більше екологічних проблем, охорони заповідних зон – цьому приділяють менше уваги.
На думку Світлани Романко, потрібно захистити території від інтенсивного використання.
– Наведу приклад масиву Свидовець – унікального гірського масиву в самому центрі Європи. Тут бере початок річка Чорна Тиса, – говорить експерт. – Охорона цієї курортної зони дуже важлива. Якщо почнуть будувати споруди (а тут планують відкрити мегакурорт), активно використовувати водні ресурси, зрубати 430 гектарів лісу і знищувати півтори тисячі гектарів унікальної території – нас чекають жахливі наслідки. Ми недооцінюємо проблему зміни клімату і нестачі водних ресурсів, які несуть загрозу для існування людства.За словами експерта, після знищення на заповідному масиві карстових озер, які існують ще з льодовикового періоду, будівництва 230 км лижних трас, 60 будівель та 120 закладів харчування, як планується, доступ до ресурсів для місцевого населення буде знищений. У регіоні різко почне відчуватися нестача води. Природу забруднять хімією, яка присутня в штучному снігу. Але найбільше місцевих хвилює суцільна рубка, яка разом з аномальними опадами як наслідками зміни клімату означає більш часті потопи і лавини, несе загрозу для традиційного господарства і фермерства.
– Ми живемо в епоху, коли екологія вже починає дуже сильно впливати на нас – після того, як ми довго впливали на екологію, – зазначає експерт. – Тільки ефективна й адекватна державна політика і участь місцевого населення в прийнятті екологічних рішень, громадських слуханнях може щось змінити.