– Струмки і річки дрібнішають, замулюються, зникає риба. Ця проблема особливо гостро стоїть в Прикарпатті та Закарпатті, де в горах круті схили, – розповідає “КП” в Україні” координатор проектів Всесвітнього фонду природи в Україні, кандидат біологічних наук Богдан Проць. – У результаті надмірні рубки лісів призводять у багатьох місцях до скорочення доступу населення до водних ресурсів, також до скорочення різноманітності та кількості мешканців лісів у Карпатах – комах, тварин і інших видів, що позначається на якості гірської води, яку отримують мешканці міст.
За останні три роки темп нелегальної вирубки в Карпатах знизився, але, звичайно, не зупинився зовсім. За словами фахівця, на скорочення рубок вплинув не стільки мораторій на вивіз кругляка, після прийняття якого його масштаби, навпаки, різко стрибнули вгору, а велика кількість прокурорських перевірок на місцях, виконання сертифікаційних зобов’язань, таких як контроль над дотриманням норм і сертифікація деревини, а також громадський контроль.
– Коли закон на місцях перестане працювати, а громадський контроль ослабне, варто знову очікувати підвищення інтересу нелегальних дроворубів до лісу, – зазначає Богдан Проць. – Значним чином допомагають активісти та громадськість, які на місцях стежать за тим, хто, де і чому рубає. Не скрізь, правда, їх зустрічають з розпростертими обіймами – наприклад, на Буковині ледь не доходило до сутичок. А найбільш відкрито до таких перевірок поставилися на Львівщині.
В Європі за невідновлення лісів можуть посадити
Вже багато років ведуться дискусії щодо того, чи зможуть побачити Карпати хоча б в сьогоднішньому вигляді наші діти і онуки. Або через кілька десятиліть залишаться тільки лисі ділянки в горах і, як додаток, вид на зруйновані селевими потоками села біля їх підніжжя? А це цілком можливо, якщо не виконувати логічний наступний крок після рубки – посадку корінних порід дерев, які найбільш адаптовані до змін клімату. На що частенько “немає грошей”.
– У Європі, якщо ліс не посадили через рік-два після рубки, можуть відправити у в’язницю. А у нас не садять і рік, і два, і навіть 5-15 років, поки ліс сам не виросте з занесеного вітром насіння, що не завжди відповідає необхідній продуктивності лісу і розвитку гідрологічних особливостей території, – зазначає Богдан Проць.
Щоб відновити ліс в Карпатах, за словами Богдана Проця, буде потрібно років сто – в такому кліматі дерева ростуть куди повільніше, ніж, наприклад, в Поліссі. А якщо знищити вікові ліси – відновити посадки буде майже неможливо. У старих лісах зберігається генетичний матеріал для розвитку посадки. Після Другої світової війни, після тотальної рубки лісу в Карпатах, сюди завезли сибірські насіння. Немісцевий матеріал дає високу продуктивність, але після 30-60 років ліс починає сохнути і вмирати, залишаючи мертві зони лісової території.
