Попри те, що природоохоронці постійно наголошують на важливості заболочених територій, зокрема торфовищ, для природи, людей і клімату, вони досі залишаються недостатньо захищеними. Ці особливо цінні екосистеми часто використовували під забудову, інтенсивне сільське господарство, видобуток торфу та інші види діяльності, не враховуючи колосальних втрат і ризиків, до яких призводить їх осушення та знищення.
Правовий аналіз постанови від 6 травня 2026 р. № 579 № Про особливості правового режиму використання земель під торфовищами та можливі види їх цільового призначення
Червень 19, 2026
Сьогодні горіла територія Північного торфовища у Львові
Червень 19, 2026
9 березня 2027 року набуде чинності постанова Кабінету Міністрів України від 6 травня 2026 року №579 «Про особливості правового режиму використання земель під торфовищами та можливі види їх цільового призначення».
Що зміниться, коли вона набуде чинності?
Експерт з правових питань, адвокат ГО “Дунайсько-Карпатська Програма”Софія Шутяк Sofiya Shutiak проаналізувала документ та його сильні й слабкі сторони.
Вважати, що Уряд створив умови для повного захисту цих унікальних екосистем, зарано.
Серед позитивних змін — під час формування земельних ділянок або зміни їх цільового призначення землі, на яких є торфовища, зможуть належати лише до визначених категорій: природоохоронних, лісогосподарських, земель водного фонду, рекреаційних чи оздоровчих. Також встановлено перелік угідь, які можуть розташовуватися на таких ділянках: болота, луки, пасовища, сіножаті, ліси та інші природні екосистеми.
Водночас постанова не поширює додаткового захисту на всі типи торфовищ. Вона переважно спирається на чинні норми Земельного кодексу щодо особливо цінних земель, тоді як багато інших типів торфових ґрунтів, важливих для збереження біорізноманіття, водного режиму та накопичення вуглецю, залишаються поза її увагою.
Серед негативних сторін: документ також не передбачає механізмів відновлення деградованих та осушених торфовищ, не встановлює нових обмежень на їх осушення і не передбачає окремих інструментів для їх охорони. Крім того, законодавство й надалі допускає зміну цільового призначення навіть особливо цінних земель у низці випадків, зокрема для реалізації інвестиційних проєктів із значними інвестиціями.
На практиці від цієї постанови можна очікувати, що екоактивісти та громади отримають цифровий маркер у земельному кадастрі для блокування 
очевидних спроб розпаювання чи забудови глибоких торфовищ.
очевидних спроб розпаювання чи забудови глибоких торфовищ.Водночас вона не зупинить великих інвесторів через залишені юридичні лазівки та не запустить реальні процеси відновлення й обводнення екосистем.
«Якщо торфовища будуть належним чином виявлені, нанесені на карти та враховані під час формування земельних ділянок, це дасть природоохоронцям, науковцям і громадам додаткові аргументи для діалогу з органами влади та захисту цих територій від руйнування». Але справжній захист торфовищ потребує не лише обліку, а й активного відновлення деградованих екосистем, зниження рівня пожеж і збереження біорізноманіття», — зазначає Василина Струс Vasylyna Strus, координаторка проєкту “Відновлення міських торфовищ у Львівській об’єднаній територіальній громаді з метою адаптації до кліматичних змін, відновлення біорізноманіття та отримання вигод для громади”.
Ознайомитися з повним юридичним оглядом постанови можна за посиланням: https://www.natureexperts.org/pravovyj-analiz-postanovy-vid-6-travnya-2026-r-%e2%84%96-579-%e2%84%96-pro-osoblyvosti-pravovogo-rezhymu-vykorystannya-zemel-pid-torfovyshhamy-ta-mozhlyvi-vydy-yih-czilovogo-pryznachennya/?fbclid=IwY2xjawShvG5leHRuA2FlbQIxMABzcnRjBmFwcF9pZBAyMjIwMzkxNzg4MjAwODkyAAEeScLzga8emq33QWsDARsYY5jd_0NoFwBnw_0wevn1nTa8HzaNMHrHup20Lrc_aem_LmrAPUCRjeXpOzNqQIIVUw
