🌊Система захисту від паводків, що передбачає розчистку берегів, поглиблення та спрямлення русла не лише “вбиває” здорову екосистему річки, але є застарілою та не здатна в сучасних умовах захистити від підтоплень.
“Зараз маємо тенденцію до більш зливових дощів – так як 10 липня відбулося у Львові та прилеглих селах, коли за одну ніч випала місячна норма опадів, що призвело до значних підтоплень на Зубрі, допливах Щирки та Верещиці.
Протипаводкові заходи, які використовували століття тому, та які передбачали такі заходи як спрямлення русла, його поглиблення та розчистку берегів не здатні захистити від підтоплень, а навпаки, є шкідливими – як для екосистеми, так і для людей”, – каже науковиця ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” еколог к.б.н. Марина Рагуліна.
Одним із численних доказів неефективності протипаводкових заходів є річка Зубра. Верхня частина течії Зубри кілька років тому була розчищена та впорядкована.
Цього року на Зубрі також провели протипаводкові заходи на нижній частині течії, зокрема, на ділянці між селами Кугаєвом і Підтемним.
“Це була найкраще збережена природна ділянка річки – тут були меандри, природна рослинність, фрагменти з очеретом та кущовою рослинністю. Ми планували підготувати обґрунтування, щоб ця ділянка була збережена як природоохоронна територія. Все це було знищено на початку року, під час проведення “протипаводкових заходів” – поглиблення та розчищення русла. В ході робіт знищили багато рідкісних видів рослин і тварин, природну рослинність, що уповільнювала течію, фільтрувала та очищувала воду, а також підтримувала її рівень для прилеглих територій.
Для проведення таких протипаводкових заходів освоїли величезні кошти, але бачимо, що робота не була ефективною, адже, не вберегла навколишні території від підтоплення. Так, опади 10 липня були справді екстремальними. Але такі явища будуть частішати, і ми маємо це враховувати та шукати більш ефективні рішення”, – каже Марина Рагуліна.
Коли русло річки є природним – воно має вигини, що дозволяє сповільнити течію і зробити її менш руйнівною, а природна рослинність на березі захищає від ерозії та дозволяє навколишнім територіям ефективно вбирати та затримувати воду, пояснює ґрунтознавець ДКП Олег Орлов.
“Прирусловий вал – це найближча до річки частина заплави. Такі території заростають вербами, кущами, галерейними лісами, які стримують і фільтрують воду. Коли річка розливається на такі території – її швидкість суттєво сповільнюється. Якщо тут поставити дамбу, щоб річка не розлилася – вона збільшить свою швидкість, і стане більш руйнівною нижче за течією.
Наступною частиною заплави є центральна заплава. Вона не лише додатково сповільнює течію – це місце, де дощова вода фільтрується у ґрунт та поповнює ґрунтові води. Тому, якщо забудовують цю частину заплави, на прилеглих територіях може зникнути вода у криницях.
І най далі розміщена частина заплави – притерасна. Вона, наче губка, стримує та накопичує воду та є природним фільтром для води.
Тому, коли річку вирівнюють, обкладають дамбами, забудовують заплаву – все це матиме незворотні наслідки – як для річки та біорізноманіття так і для людей”, – каже Олег Орлов. Заплава річки потребує максимального розширення та створення природних стариць, які відіграють критичну важливу функцію зменшення впливу спалахуючих повеней.
Альтернативою класичним радянським “протипаводковим заходам” є відновлення та збереження природних заплав річок, їх меандрування, відновлення боліт, торфовищ, вологих луків та інших заболочених територій з метою збереження водних ресурсів. Цим шляхом йдуть останні 30-40 років в країнах Європи та Північної Америки.
Саме тому наші науковці Олег Орлов та Марина Рагуліна вже другий рік поспіль обстежують водойми та заболочені території в околицях Львова, готують обґрунтування та проводять обговорення із зацікавленими громадами, щоб надати природоохоронний статус найбільш цінним з них.
Зокрема, ДКП підготували документи для заповідання вісім природних фрагментів заплав Львівщини, а також розпочали роботу над відновленням Білогорщі та Північних Торфовищ разом із партнерами.
✅ Де вони знаходяться,
✅ чим унікальні ці території
✅ як вдається відновити критичні міські об’єкти
– ми розповімо у наших наступних дописах, тож, підписуйтеся📨, щоб не пропустити.
Фото 1: Андрій Котенський, ФБ https://www.facebook.com/andriy.kotenskyy/posts/pfbid027bBATF4bBh2qxUh15bnQmwRbTmSf7MzXEoUBXuBFfuEjHiikaeZ6DJx8SVhM3pSZl
Фото 2, 3, 4: Наталія Федорова
