На Сколівщині хочуть вилучити 190 га заповідних лісів, щоб збудувати гірськолижний курорт
Травень 1, 2024Open Rivers Programme: Знесення (демонтаж) річкових дамб водозбірного басейну Тиси та відновлення заплав для особливо цінних територій (Україна)
Червень 10, 2024
На міських газонах можна знайти до 50 видів рослин. Серед них можуть бути і рідкісні, занесені до Червоної Книги України. Наприклад – окремі види орхідей. Нескошена трава для багатьох є незвичайним видовищем. Такий підхід часто не розуміють, вбачають у таких змінах безгосподарність. Насправді ж, зважаючи на стрімку втрату біорізноманіття та зміни клімату, науковці у всьому світі все частіше закликають перейти на більш сталу практику догляду за зеленими зонами міст.

скошувати траву не 8 разів на рік, як це в середньому роблять, а 2 рази;

де це можливо висівати суміш насіння різнотрав’я, а не газонну траву.
Яка з цього користь?
Таким чином не лише можна зекономити кошти, що могли б піти на допомогу нашим Захисникам, але також це:
допомагає адаптуватись містам до зміни клімату: трава, яку рідко скошують краще виконує функцію із охолодження міста, сприяє затриманню дощової води та більш ефективно зволожує повітря. Так ми отримуємо більше користі від тої ж ділянки трави – чистіше повітря, більше прохолоди та вологи при меньших затратах на догляд;
підтримує біорізноманіття. Сьогодні урбанізовані території можуть надати важливу підтримку для збереження популяцій. В місті можуть жити навіть рідкісні види. Так, у Львові зустрічаються бджола-тесля та метелик Подалірій, занесені до Червоної книги України. Ділянки, де квітнуть різноманітні дикорослі квіти, багаті на нектар та пилок, підтримують запилювачів. Зелені фрагменти – це екокоридори, місця життя та переміщення видів дикої природи;
більш дружні до довкілля. Викошування трави два рази на рік замість восьми означає суттєве скорочення палива та мастил, що забруднюють повітря 
та сприяють кліматичним змінам. Коли, як не в час вiйни слід особливу увагу звернути на економію, щоб усі наявні ресурси максимально працювали на перемогу. До того ж часті викошування ще й створюють значне шумове забруднення в місті;
місто зеленіше. Більші періоди посухи та вищі температури влітку призводять до пересихання трави. Проблему посилює часте викошування – земля, не захищена високою травою пересихає швидше, а рослини мають менше ресурсу пережити посушливі періоди. Тож, там, де викошують траву надто часто, вона значно швидше жовтіє та висихає, а відтак, вже не може надавати екосистемні послуги – очищати повітря, зволожувати, захищати ґрунт від вітрової ерозії
та прикрашати місто
. При частому скошуванні газонна трава може залишатися зеленою лише за умови регулярного поливу. В наших умовах на абсолютній більшості зелених зон це не раціонально та неможливо;
різноманіття видів додає стійкості зеленим зонам. Ділянки, із великою кількістю видів є стійкішими в умовах зміни клімату. Різнотрав’я можна підтримати та зберегти, зокрема, даючи видам час, щоби дозріло та висіялося насіння. Інакше ми втрачаємо різноманіття однорічних та дворічних видів, які розмножуються виключно насінням.
Ми знаємо, що запроваджувати зміни, навіть якщо вони дуже важливі і потрібні – не завжди легко. А для багатьох і досі не скошена трава – не ознака поганого догляду. Ми пропонуємо по-новому подивитись на дику природу міст та роздивитися красу різнобарвних клаптиків міського різнотрав’я.
Закликаємо служби міст більше раціонально та оптимально підходити до підтримки якості життя мешканців, збереження природи та більш оптимального використання коштів у час війни.