Проте предметом зацікавленості забудовника стали ландшафтний заказник “Зелемінь” та заповідне урочище “Дубинське”. Цінні ліси, яким понад 1️⃣8️⃣0️⃣ років вони пропонують зрубати 🪓, а зруби та молоді ліси, що мають низьку природоохоронну цінність 🪵🪵🪵 – хочуть передати для заповідника “як заміну”. Тобто, у розумінні керівника Сколівської громади, старовікові ліси прирівнюють до територій вирубок 🌲🌲🌲=🪵🪵🪵🤷♀️, і вважають, що вони так само будуть виконувати аналогічні функції – підтримувати біорізноманіття, надавати мешканцям і туристам екосистемні послуги, такі як гриби та ягоди🫐, формувати клімат, затримувати воду🌧🌊, щоб зменшити ризики паводків, забезпечувати місцеві криниці водою у посуху💦, приваблювати туристів для піших прогулянок🚶♀️🚶, тощо. Звісно ж, це не так.
❎Хибне уявлення, що туристи приїдуть милуватися зрубаними лисими горами 🪵🪵🪵, головне, щоб були готелі, витяги і дороги. В гори туристи приїжджають перш за все заради самої природи 🌲🌲🌲 – за гарними краєвидами, спокоєм природних територій, чистим повітрям, цікавими екологічними маршрутами 🚶♂️, інколи збирати ягоди🫐, гриби, лікарські рослини, порибалити. Туристи не приїдуть милуватися зрубаними горами та асфальтом і забрудненими річками, вони їх уникають. А саме таку перспективу пропонує сьогодні голова Сколівської громади. Ми впевнені, що більшість громади не поділяє його думок, оскільки власне цими цінностями перш за все користується місцева громада.
❎Не розуміння того, що стале використання природних ресурсів – це використання переваг дикої природи без її знищення та руйнування 🪓. Найкращі приклади розвитку туризму – це розвиток туристичної інфраструктури поруч із природними територіями 🍃 .
«Ми не маємо можливості розвивати місто. Близько 42% площі нашої громади – це природно-заповідний фонд. А село Кам’янка – це взагалі 70% ПЗФ. Національний парк розвивається, приваблює туриста, але місто розвиватися не може», – сказав голова Сколівської громади Микола Романишин у коментарі ZAXID.NET.
❗️ Туристична інфраструктура якою є лижний курорт чи інші туристичні комплекси, повинен розвиватися навколо природних цінностей і ніколи за їх рахунок.
Модель, коли природні цінні території, особливо старовікові ліси та привабливі для туриста ландшафти знищать🪓🪵🪵, щоби побудувати на їх місці готелі 🏠🏠🏠- не працюватиме. Щоб розвивати туризм необхідний підхід, коли цінні території будуть збережені 🌳🐻🦎, а розвиток інфраструктури буде розвиватись на прилеглих територіях, у тому ж Сколе. Прикладом такого розвитку в Українських Карпатах є, наприклад Яремчанщина та Микуличин. Тут інфраструктура збудована у межах населених пунктів, а території дикої природи збережені та приваблюють туристів.
Цікаво, що голові Сколівської громади заважало приваблювати туристів до м Сколе, створюючи у місті точки притягання та інфраструктуру вже сьогодні? Доки у інших Карпатських громадах, як в Україні, так і за кордоном, організовують фестивалі, роблять промоцію міст та вдало використовують території дикої природи, а інфраструктуру розбудовують на прилеглих до заповідних територій, у Сколе вирішили знищити дику природу.
Міндовкілля підтримало природоохоронні території та відмовило у знищенні особливо цінних об’єктів. Але, як нам стало відомо, на Сколівщині не полишають надії таки забудувати заповідні території та активно продовжують шукати шляхи обійти заборони.
☝️ Громадськість не виступає проти будівництва курорту загалом, а проти будівництва курорту на особливо цінних природних територіях. Тільки будівництво туристичної інфраструктури навколо (а не замість) цінних природних об’єктів дасть змогу у тривалому часі привабити туристів та підтримати економіку.
