“росія здійснила акт агресії проти України — це грубе порушення Статуту ООН і міжнародного права».
У такій ситуації Україна має право на самооборону: дії держави, спрямовані на захист суверенітету і населення, є правомірними, навіть якщо вони мають супутній вплив на довкілля; відповідно, шкода довкіллю, спричинена діями на захист власного суверенітету та населення, є виправданою. Це випливає з міжнародного права та додатково сформульовано у принципах PERAC, каже Софія Шутяк.
Важливо не потрапити у пастку та не забути, що війна як акт агресії є злочином, тому говорити лише про методи і способи ведення війни — це, по суті, погодження, що війна має право на існування.
Натомість, за словами Софії Шутяк, потрібно чітко вказувати, що війна є неприпустимою. “Війна — це завжди руйнування довкілля. Сторона, яка починає війну, не може не знати про наслідки своїх дій, навіть якщо вона не бажає їх настання. І саме сторона-агресор може припинити масштабне руйнування довкілля, припинивши акт агресії”.
Простими словами це означає:
- Відповідальність за шкоду довкіллю лежить на агресорі, який розпочав війну
- Захисні дії не прирівнюються до акту агресії;
- Шкода, спричинена обороною, розглядається в контексті необхідності захисту.
Це також відображено у сучасних підходах міжнародного права, зокрема, принципах PERAC, які прямо визнають: агресор має усвідомлювати екологічні наслідки своїх дій.
Спроби росії представити себе «жертвою екологічних наслідків» — це спроба:
- відвернути увагу від власної відповідальності;
- поставити під сумнів право України на захист;
- маніпулювати темою довкілля.
Міжнародна спільнота має не лише засуджувати агресію, а й забезпечувати відповідальність за її наслідки — у тому числі для довкілля.
