Вже цього року на Рахівщині буде знесено 3 дамби, щоб повернути на верхів’ї Тиси природній вигляд річок

Ця робота проводиться в рамках проєкту “Знесення річкових дамб водозбірного басейну Тиси та відновлення заплав для особливо цінних територій” у тісній співпраці з Карпатським біосферним заповідником та за підтримки фонду Open Rivers Programme.

Дамби, що заплановані для знесення знаходяться на території КБЗ ( на потоках Квасний, Богдан та Білий) сьогодні не виконують жодної економічної ролі.

Дві дамби (на потоках Квасний та Богдан) – це рештки загат, які збудували за часів Австро-Угорщини, щоб інтенсивно вивозити карпатський ліс. Сьогодні вони є джерелом небезпеки техногенних катастроф, та економічних збитків, адже, скеровують русла річок в бік дороги, руйнуючи транспортну інфраструктуру.

Третя дамба (по потоці Білий) – насип на березі, який створює ефект каналізованої річки. Так після повеней в 98 році намагалися зберегти від розмивання залишки вцілілих доріг.

Знесення цих трьох дамб дозволять повністю звільнити верхів’я Тиси від штучних перешкод.

“Вільна річка – це модель, яка дає можливість зберегти біорізноманіття, туристичну, а також у випадку надзвичайних ситуацій транспортну інфраструктуру, покращити якість води, підтримати економічну активність вівчарів на полонинах, доступ туристів до природних цінностей біосферного заповідника, а також зменшити ерозію та спалахаючі повені на річках – каже керівник ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” кандидат біологічних наук Богдан Проць.

Донедавна дамби вважалися абсолютним благом. Їх зводили для зрошування полів, боротьби з повенями, для побутового та промислового водопостачання, генерації енергії, тощо. Але ці переваги мають свою ціну, і часто ціна є надто високою та перевищує переваги.

Чиста вода,

риба,

підтримка біорізноманіття,

безпека для інфраструктури та населених пунктів нижче за течією,

природній вигляд берегів, що приваблює туристів, тощо

всі ці природні блага мають свою вартість, про яку часто забувають, проєктуючи дамби.

Сьогодні підходи змінюються, тому у світі почалася ера переоцінки впливу дамб та відновлення вільнотекучих річок.

У Європі лише за останній рік знесли півтисячі штучних перешкод на водотоках. Це роблять, щоб відновити міграцію риб, повернути природну течію річки, а також щоб уникнути можливих техногенних катастроф, адже штучні перешкоди для русла ріки завжди пов’язані з ризиком прориву.