На львівщині лісівники навчалися, як екологізувати лісове господарство
July 30, 2021Мертва деревина – це не лише важливо, але і красиво
July 30, 2021
Керівництво природного заповідника “Розточчя” провело ряд зустрічей із експертами “Дунайсько-Карпатської Програми”, щоб обговорити та оглянути потенційні маршрути, що відкриють доступ до найбільш цінних територій заповідника – територій спадщини ЮНЕСКО “Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи”, які досі є недоступними для громадськості. Ця робота ведеться в рамках проєкту “Збереження пралісів задля сповільнення кліматичних змін та підтримки розвитку громад” за підтримки
Міжнародний фонд “Відродження” та Європейського Союзу в межах EU4USociety.
В рамках проєкту заплановано на прикладі природного заповідника «Розточчя» розробити моделі відвідування територій світової спадщини ЮНЕСКО та інших режимних об’єктів природно-заповідного фонду для місцевих громад з метою зниження рівня конфліктності між об’єктами ПЗФ та місцевими громадами. Особливо тих, які проживають на межі заповідника.
“Заповідна зона. Прохід заборонено”. Такі попереджувальні знаки стоять по периметру лісу між селами Лелехівка та Верещиця, що є частиною природного заповідника “Розточчя”. Проте на межі заповідника та території населених пунктів видно сліди активного відвідування місцевими жителями території заповідника, окремі стежки за рівнем навантаження нагадують лісопаркову зону великих міст. Не дивлячись на значні зусилля екоінспекторів заповідника, їм просто неможливо тримати прилеглу до громад територію заповідника недоторканою.
Ці території природного заповідника “Розточчя” сьогодні закриті для доступу громадськості, проте закон дозволяє це в обережній формі реалізації. Такі обмеження, що стосуються найцінніших природних територій, продиктовані необхідністю зберегти ці території. Але з іншого боку це є причиною, чому в громадськості немає достатньо розуміння цінності таких територій, що породжує певне напруження в місцевих громадах.
“Зменшити соціальну напругу можна, якщо у відповідності до закону, частково відкрити (дуже обережно і контрольовано) такі території для громадськості. Таким чином відвідувачі мають змогу побачити і дізнатися більше про цінність та особливість такої території, але з іншого боку – вплив відвідувачів буде зведений до мінімуму”, – каже керівник ГО “Дунайсько-Карпатська Програма” к.б.н., с.н.с. Богдан Проць.
“Заповідники створюють для природи і для людей. Такі стежки ми хочемо створити, аби показати людям красу дикої природи, тісні зв’язки між її компонентами і важливість кожної живої істоти в екосистемі. Ми очікуємо збільшення кількості відвідувачів та підвищення екологічної свідомості”, – каже заступниця директора з наукової роботи ПЗ “Розточчя” к.с-г.н. Галина Стрямець.
Матеріал підготовлено за підтримки Європейського Союзу та Міжнародного Фонду «Відродження» в межах грантового компоненту проєкту EU4USociety. Матеріал відображає позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження» та Європейського Союзу».
